Капка Дмитро Леонтійович

Дмитро Капка
Ім'я при народженні	Дмитро Леонтійович Капкунов
Народився	24 жовтня (7 листопада) 1898; Київ, Україна
Помер	24 жовтня 1977 (78 років); Київ, УРСР
Поховання	Лісове кладовище
Громадянство	Російська імперія; СРСР
Діяльність	актор, кіноактор
Роки діяльності	з 1923
IMDb	ID 0438175
	Нагороди та премії

Дмитро Леонтійович Капка (справжнє прізвище Капкунов; нар. 24 жовтня (7 листопада) 1898(18981107), Київ — пом. 24 жовтня 1977, Київ) — український кіноактор та дипломат. Заслужений артист УРСР (1957). Член Спілки кінематографістів України.

Життєпис

Народився 24 жовтня (7 листопада за новим стилем) 1898 року в Києві в родині робітника. В 1917 році грав у Київському театрі під керівництвом Панаса Саксаганського. В 1918–1921 роках учасник громадянської війни, до 1924 року працював повноважним представником Української СРР у Польщі.

В 1921–1922 роках навчався на екранному відділенні Вищих кінокурсів у Варшаві.

У 1924–1925 роках — актор ансамблю «Думка».

У кіно — з 1924 року, актор українських кіностудій. Майстер епізодичних ролей. У

1935–1937 — актор Київського театру імені І. Франка.

Могила Дмитра Капки

Був нагороджений медалями.

Помер 24 жовтня 1977 року в Києві. Похований на Лісовому кладовищі Києва.

Фільмографія

«Остап Бандура» (1924, селянин),
«Герой матчу» (1926, уболівальник),
«Вася-реформатор» (1926, завгосп Лушпайсиндикату),
«Міс Менд» (1926, пасажир),
«Ягідка кохання» (1926, продавець іграшок),
«Підозрілий багаж» (сищик Сміт),
«В пазурах Радвлади» (1926, співак),
«Ніч перед Різдвом» (1927, чорт),
«Сумка дипкур'єра» (1927, пасажир),
«Микола Джеря» (Матня),
«Навздогін за долею» (Іван),
«Наговір» (1928, перукар),
«Октябрюхов і Декабрюхов» (1928, чиновник),
«Шкурник» (1929, генерал),
«Хліб» (1930, дід-переродженець),
«Секрет рапіду» (Яшка-прогульник),
«Життя в руках» (1930, тракторист),
«Червінці» (1930, червоний козак),
«По той бік» (1930, білогвардієць),
«Фронт» (шахтар),
«Сорочинський ярмарок» (1939, чорт, бурсак, дідок, виконував також арію Левка),
«Будні» (1940, льотчик),
«Гомони, містечко» (1939, сигнальщик),
«Багата наречена» (1937, бригадир),
«П'ятий океан» (1940, гітарист),
«Як гартувалась сталь» (1942, петлюрівський офіцер),
«Богдан Хмельницький» (1941, Кожух),
«Люди з чистою совістю» (партизан);
«Нескорені» (1945, зрадник);
«В далекому плаванні» (1945, матрос Свистунов);
«Тарас Шевченко» (священик);
«300 років тому…» (1956);
«Над Черемошем» (1956, дід);
«Кривавий світанок» (1956, хлоп)
«Пригоди з піджаком Тарапуньки» (рибак);
«Тихий Дон» (дід Сашко);
«НП. Надзвичайна подія» (кок Харитоненко);
«Військова таємниця» (Гейка);
«Чарівна ніч» (дід Свирид);
«Отаман Кодр» (Прохір);
«Киянка» (арсеналець);
«300 років тому…» (1956);
«Штепсель одружує Тарапуньку» (1957);
«Гори, моя зоре» (1957, комендант);
«Ластівка» (1957, рибак);
«Коли співають солов'ї» (1958);
«Таврія» (1959, дід Левко);
«Різноколірні камінці» (1960, продавець);
«Гроза над полями» (виборний);
«Українська рапсодія» (1961);
«Вечори на хуторі біля Диканьки» (1961, ткач Шапуваленко);
«Між добрими людьми» (1962);
«Мовчать тільки статуї» (1962);
«Наймичка» (1963);
«Карти»;
«Сон» (1964, епіз.);
«Казка про Хлопчиша-Кибальчиша» (1964, генерал буржуїнів);
«Самотність» (1964, Фома);
«Вій» (1967, дід Оверко);
«Акваланги на дні» (1965, адміністратор);
«Між високими хлібами» (1970);
«Пропала грамота» (1972);
«Хлопчину звали Капітаном» (1973);
«Право на любов» (1977, Курський) та ін.

Література

Мистецтво України: Біографічний довідник. К., 1997. — С.285;
УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія. К., 1999. — С.607.

Посилання

Фільмографія на kino-teatr.ru (рос.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.