Якимчук Микола
Якимчу́к Мико́ла, (Псевдо «Василь», «Данило», «Микола Колтонюк», «Олег», «Щупак»; 23 лютого 1914, с. Рижанівка (тепер Звенигородський район, Черкаська область)[1] — 29 липня 1947, с. Борохів, Ківерцівський район, Волинська область) — 1-й командир Воєнної Округи УПА «Турів», керівник організаційно-мобілізаційного відділу КВШ «УПА-Північ», організаційний референт проводу ПЗУЗ, керівник зв'язку проводу ПЗУЗ (1944—1946). Хорунжий УПА від 17 липня 1944 року. Лицар Срібного Хреста Заслуги[2].
| Микола Якимчук | |||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Хорунжий | |||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||
| Загальна інформація | |||||||||||||||||||||
| Народження |
23 лютого 1914 с. Рижанівка (тепер Звенигородський район, Черкаська область) | ||||||||||||||||||||
| Смерть |
29 липня 1947 (33 роки) с. Борохів, Ківерцівський район, Волинська область | ||||||||||||||||||||
| Національність | українець | ||||||||||||||||||||
| Alma Mater | Національний університет «Львівська політехніка» | ||||||||||||||||||||
| Псевдо | «Василь», «Данило», «Олег», «Щупак» | ||||||||||||||||||||
| Військова служба | |||||||||||||||||||||
| Приналежність |
 Українська держава (1941) ОУН | ||||||||||||||||||||
| Вид ЗС |
 УПА | ||||||||||||||||||||
| Командування | |||||||||||||||||||||
| |||||||||||||||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||||||||||||||
 | |||||||||||||||||||||
Життєпис
Народився 23 лютого 1914 у містечку Рижанівка (тепер село в Звенигородському районі, Черкаської області) в багатодітній родині Фоми Колтонюка. У 1919 році сім'я переїхала до села Піддубці, Луцького повіту. Проживаючи в селі, використовував обидва прізвища Колтонюк та Якимчук.
У 1924 році закінчив 4 класи місцевої школи, член Пласту, активістом організації «Відродження». Закінчив Луцьку українську гімназію, а згодом Львівську політехніку.
Член ОУН, районний провідник Луччини під час польської окупації у 1938—1939. Влітку 1941 року комендант м. Луцька. Окружний провідник ОУН Луччини (1941 — поч. 1943), військовий референт Волинської області.
Навесні 1943 року був одним з організаторів референтури проводу ОУН(Б) на ПЗУЗ.
У 1943 році, організатор і перший командир Воєнної Округи УПА «Турів», відтак заступник команданта запілля цієї округи.
Один з організаторів створення «Колківської республіки» у Волинській області. Після її розгрому німцями у листопаді 1943 року перейшов у охорону ГК УПА Дмитра Клячківського.
У 1944—1946 роках командир групи УПА «Турів», керівник організаційно-мобілізаційного відділу КВШ «УПА-Північ», організаційний референт, референт зв'язку проводу ОУН(Б) на ПЗУЗ.
Був одружений з підпільницею Драницькою Зіною-«Олею», мав доньку Орисю.
Застрелився у криївці в с. Борохів Ківерцівського району Волинської області, оточеній працівниками МДБ.
Нагороди
- Згідно з Постановою УГВР від 8.10.1945 р. і Наказом Головного військового штабу УПА ч. 4/45 від 11.10.1945 р. керівник зв'язку крайового проводу ОУН на ПЗУЗ Микола Ковтонюк (Якимчук) — «Данило» нагороджений Срібним хрестом заслуги УПА.
Вшанування пам'яті
- 1.12.2017 р. від імені Координаційної ради з вшанування пам'яті нагороджених Лицарів ОУН і УПА у м. Луцьку Срібний хрест заслуги УПА (№ 030) переданий Оксані Прус, внучці Миколи Ковтонюка (Якимчука) — «Данила».
Див. також
Література
- Мірчук Петро. Нарис історії ОУН 1920—1939 роки. — К. : Українська Видавнича Спілка, 2007. — 1008 с. — ISBN 966-410-001-3.
- Пластуни у визвольних змаганнях. — Нью-Йорк, 2002. — С. 16, 40.
- Содоль П. Українська Повстанча Армія, 1943-49. Довідник ІІ. — Нью-Йорк, 1995. — С. 117.