Якоб Ловренчич
Якоб Ловренчич (1787, Загреб — 27 січня 1842, Вараждин) — хорватський письменник, який писав на кайкавському наріччі хорватської мови.
Якоб Ловренчич | ||||
---|---|---|---|---|
Народився |
1787 або 1780[1] Загреб | |||
Помер |
27 січня 1842[2] Вараждин, Хорватія | |||
Країна | Угорське королівство | |||
Діяльність | письменник | |||
Мова творів | хорватська | |||
|
Біографія
Якоб Ловренчич народився в Загребі. Деякий час був провізором у дворянскій родині Драшковичів у Тракошчані, потім службовцем на Каптолі (районі, де розміщується Загребська архідіоцезія) та у графині Катаріни Патачич (котра відома також як поетеса, що творила на межі 18 та 19 століть; нині в Хорватії є літературна премія її імені, за кращу книгу року, написану на кайкавському наріччі). Всі свої твори Ловренчич писав на кайкавському наріччі, та не пристав до популярного в першій половині ХІХ століття суспільно-політичного і культурного руху ілліристів (поширеного у Хорватії та Славонії, з головною метою літературно-мовного, а пізніше й політичного об'єднання південних слов'ян).
Після переселення у Вараждин десять років редагував вараждинський Хорватський Календар (1831—1839 рр.), у якому видав і всі свої книги. Займався перекладами та переробками (охорвачуванням) драм популярних на той час німецьких літераторів — драматурга та романіста Аугуста Коцебу (August Friedrich Ferdinand von Kotzebue 1761—1819) та католицького письменника та філософа Карла фон Еккартсгаузена (Karl von Eckartshausen, 1752—1803), які у ХІХ столітті охоче гралися на сценах вараждинської семінарії, загребського театру та театральними любителями. Твори збірки, що мають спільну назву «Короткі оповіді», характерні релігійно-моралізаторським напрямом. Найвідомішим твором письменника є «Петріца Керемпух або Діяння та життя людини проклятої», написаний з образу Тіля Уленшпігеля.
- Dr. Constant v. Wurzbach Lovrenčic, Jacob // Biographisches Lexikon des Kaiserthums Oesterreich: enthaltend die Lebensskizzen der denkwürdigen Personen, welche seit 1750 in den österreichischen Kronländern geboren wurden oder darin gelebt und gewirkt haben — Wien: 1856. — Vol. 16. — S. 94.
- Hrvatski biografski leksikon — 1983.