Ялтинські провізорії

Ялтинські провізорії, або тимчасові допоміжні марки, — тимчасові знаки поштової оплати, що випускалися Ялтинським міським виробничо-технічним вузлом зв'язку (ВТВЗ) у вересні-жовтні 1993 року.

Ялтинські провізорії номіналом у 1 карбованець (1993)

Опис
Листівка з ялтинським провізорієм номіналом у 100 карбованців, яка не пройшла пошту

Тимчасові допоміжні марки (провізорії) Ялти віддруковані незначним накладом, за допомогою штемпельної фарби на гумованій бандерольній стрічці двох типів — темно-коричневою і жовто-коричневою. При цьому використані кліше, що були спеціально виготовлені для цих цілей і застосовувалися для наддруковування конвертів, поштових карток та листівок. Випуск містить 14 провізоріїв із різним малюнком і номіналами від 1 до 250 карбованців.

Історія


Провізорії були введені в обіг Ялтинським ВТВЗ зважаючи на зміну поштових тарифів і недоліку поштових марок України, на додаток до штемпелів переоцінки, що вживалися із січня 1992 року для наддруковування конвертів, карток та листівок.

Тимчасові допоміжні марки почали надходити в обіг з 2 вересня 1993 року і використовувалися для оплати поштових відправлень на поштамті та деяких поштових відділень Ялти до середини 1994 року. У міру витрачання марок, їхні наклади додруковували.[1] Негашені екземпляри цих марок не відпускалися у вільний продаж.

У грудні 1993 року, у зв'язку зі збільшенням поштових тарифів, Ялтинським ВТВЗ були виготовлені кліше з великими номіналами (1800, 1900, 2000, 2500 і 3000 карбованців), які призначалися для перетарифікаціі конвертів у далеке зарубіжжя. Були виготовлені проби марок із цими номіналами. Відбитки робилися вручну парним металевим штампом на стрічках жовтувато-коричневого гумованого паперу. Але проби не були затверджені до тиражування, і марки вказаних номіналів у обігу не були.[1]

Статус

Незабаром, після випуску допоміжних поштових марок, на філателістичних ринках стали з'являтися фальсифікати «під Ялту» інших малюнків та інших номіналів (500, 1000 та ін.). У зв'язку з цим ялтинський клуб колекціонерів направив запит до міського ВТВЗ для з'ясування обставин справжнього випуску.[2]

Існує документ, що засвідчує справжність ялтинських провізоріїв, який станорвить собою офіційний лист — відповідь Ялтинського ВТВЗ від 22 квітня 1994 року на запит Ялтинського клубу колекціонерів щодо використання відділеннями зв'язку міста Ялти тимчасових допоміжних марок. До листа додавалася копія усіх зразків даних марок, а також штемпелів переоцінки.

Лист Ялтинського ВТВЗ від 22 квітня 1994 року з інформацією щодо ялтинських провізоріїв
Сторінка 1 листа
Сторінка 2 із зразками
31 штемпеля переоцінки
Сторінка 3 із зразками
14 тимчасових
допоміжних марок

У 1995 році інформація про ялтинські провізорії була опублікована в журналі «Філателія», а в 2007 році — поміщена в каталог-довідник «Провізорні випуски України 1992—1999 рр.».[1] Крім того, ялтинські провізорії увійшли до каталогу поштових марок України 1918—2007 років.[3]

Проте серед філателістів немає одностайної думки щодо автентичності тимчасових допоміжних марок Ялти, про що свідчать дискусії на філателістичних форумах.[4][5]

Примітки
  1. Лобко (2007).
  2. Макаров (1995).
  3. Гонцарюк, Рипела (2008).
  4. Провизории Украины 1992—1999 гг.. ФилФорум — форум филателистов. WikiPhilately. 11 грудня 2006. Архів оригіналу за 10 квітня 2012. Процитовано 28 листопада 2009.
  5. Всё по Украине. Форум Портала коллекционеров UUU. Портал коллекционеров UUU.RU; IP Media Inc., USA. 27 вересня 2006. Архів оригіналу за 10 квітня 2012. Процитовано 28 листопада 2009.

Посилання

Джерела
  • Гонцарюк І.В., Рипела Д. В. Каталог поштових марок УкраЇни (1918—2007). — 2-е вид. — Divari, 2008. — С. 173.
  • Лобко Г. П. Провизорные выпуски Украины 1992—1999 гг. Каталог-справочник. — Киев: Кит, 2007. — С. 175—177, 399.(рос.)
  • Макаров О. О, марки в Ялте! // Филателия. — 1995. — № 5. — С. 18—19.(рос.)
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.