Карбованець

Стосовно походження назви «карбованець» є декілька версій. За однією з них походження даного терміну сягає корінням давніх часів, коли на території сучасної України поширеним був метод записування розрахунків/боргів шляхом нанесення (карбування) на дерев'яній палиці/лозині спеціальних позначок. Інша версія заснована на тому, що у XVIII столітті в Російській імперії, в тому числі й на українських землях, в грошовий обіг потрапили срібні рублі нового зразка з косою насічкою (карбуванням) на гурті замість більш звичних гуртових написів. Також має право на життя припущення, за яким виникненням своєї назви карбованець завдячує методу виготовлення монет карбуванням. Не варто забувати й про те, що слова «рубль» та «карбованець» можуть мати спільне походження — від слов'янського «рубати» (свого часу древні гривні розділяли методом рубання на чотири частини — рублі).[1]

17.03.1917 — 29.04.1918

У березні 1917 р. у Києві з декількох політичних партій була сформована Українська Центральна Рада, яка 20 листопада 1917 року проголосила утворення УНР.

Вже 19 грудня цього ж року був прийнятий тимчасовий Закон про випуск державних кредитних білетів УНР, згідно з яким «кредитні білети випускаються у карбованцях, причому один карбованець містить 17,424 частки чистого золота і поділяється на 2 гривні або 200 шагів».

5 січня 1918 року з'явилась перша українська купюра у 100 карбованців. Цікаво, що тризуб, зображений на купюрі, був оголошений Державним гербом УНР лише 25 лютого 1918 року. На всіх купюрах, що були випущені, стояла одна серія «АД» і один номер «185». Ця обставина, а також використання для друку звичайного, без водяних знаків, паперу, пояснює появу в обігу великої кількості фальшивих грошей.

24 вересня 1918 року новим українським урядом гетьмана Скоропадського описана купюра була вилучена з обігу. За однією з версій це пояснюється появою сатиричних імітацій, образливих для гетьмана.

30 березня 1918 року Українська Центральна Рада оголосила про випуск знаків державної скарбниці номіналом у 5, 10, 25, 50 карбованців зі строком дії до 1 березня 1924 року. 6 квітня населення Києва вперше побачило 25 карбованців, дещо пізніше з'явилась купюра у 50 карбованців, а 5 та 10 карбованців не було випущено.

Спочатку купюри виходили без позначення серії та номера. На пізніших випусках, у залежності від місця виготовлення, вказувалася серія «АК» (Київ), або «АО» (Одеса).

Після зайняття Одеси частинами денікінської армії весною 1919 року одеська друкарня продовжувала випуск купюр у 50 карбованців. Уряд України оголосив надруковані денікінцями гроші (серія «АО», номера «210» і вище) фальшивими.

Слід згадати ще одну обставину випуску 50 карбованців. В 1920 році радянським урядом України було виготовлено декілька десятків мільйонів купюр для тимчасового використання Галревкомом (Західна Україна). Цей випуск серії «200 АО» мав номери від «236» до «250».

Наступна емісія Української Центральної Ради, яку було випущено 18 квітня 1918 року, містила в собі номінали у 10, 20, 30, 40 і 50 шагів. При цьому Українська Центральна Рада вжила старовинну назву дрібних монет, відому ще в XVI столітті. Друкували «шаги» в Києві аркушами по 100 штук з перфорацією, щоб полегшити відривання окремих купюр.

В обігу шаги знаходилися до березня 1919 року, коли були скасовані радянською владою. Відомо багато фальшивих купюр цієї вартості.

Перші карбованці

Випуски 1918—1919 років
Зображення		Номінал	Дата випуску	Розміри	Основний колір	Місце випуску
Аверс	Реверс
		10	1919	140 х 85	синій	Серія віддрукована в Кам'янці-Подільському.
		25	6 квітня 1918	132 х 75	жовтий	друкарня Василя Кульженка (м. Київ)
		50	9 вересня 1918	132 х 75	синій	друкарня Василя Кульженка (м. Київ)
		100	5 січня 1918	169 х 105	зелений блідо-рожевий	друкарня Василя Кульженка (м. Київ)
		100	1918	177 х 90	світло-коричневий
		250	1918	148 х 96	світло-коричневий	Серія віддрукована в Кам'янці-Подільському.
		1000	13 листопада 1918	190 х 120	світло-коричневий	Банкноту друкували в Києві, Кам'янці-Подільському та Варшаві.

Сувенірна банкнота 2017 року

29 грудня 2017 року Національний банк України ввів у обіг сувенірну банкноту «Сто карбованців», що відтворює дизайн першої української банкноти — державного кредитового білета номіналом 100 карбованців (автор ескізу банкноти — Георгій Нарбут). Сувенірна банкнота випущена на відзначення 100-річчя подій Української революції 1917—1921 років і перших українських паперових грошей. Тираж — 100 тис. шт., з них 20 тис. — у наборі в сувенірній упаковці «До 100-річчя подій Української революції 1917—1921 років», що складається з пам'ятної медалі «100 років від дня заснування Українського державного банку» та сувенірної банкноти «Сто карбованців». Дизайнери сувенірної банкноти — Володимир Таран, Олександр Харук, Сергій Харук.[2][3]

Сувенірна банкнота
Зображення		Розміри, мм	Опис			Дата
Аверс	Реверс		Водяний знак	Аверс	Реверс	першого друку	випуску
		80 х 170	Тризуб, середній зуб якого увінчаний хрестом	Стилізований державний кредитовий білет 1917 року номіналом 100 карбованців (лицьовий бік), ліворуч від якого написи: УКРАЇНА (угорі), До подій Української революції 1917—1921 (унизу); над написом ліворуч — тризуб, історичний символ, який розташований на кредитовому білеті 1917 року	Стилізований державний кредитовий білет 1917 року номіналом 100 карбованців (зворотний бік), праворуч від якого написи: УКРАЇНА (угорі), До подій Української революції 1917—1921 та 100/ РОКІВ (унизу)	2017	29 грудня 2017

29.04.1918 р.-14.11.1918 р.
З'їздом вільних землеробів 29 квітня 1918 року за активною участю австро-німецьких окупантів царський генерал П. П. Скоропадський був обраний гетьманом України. Було проголошено про повалення уряду Української Центральної Ради і утворення Української Держави.

При П.Скоропадському і були введені в обіг паперові гривні, які були замовлені ще Українською Центральною Радою у Німеччині. 5 серпня 1918 року першими в обігу з'явилися 3,6-процентні облігації внутрішньої позики під назвою «Білет державної скарбниці». Облігації друкувалися з 8 купонами — по 4 з кожного боку. Спочатку вони повинні були відігравати роль облігації внутрішньої позики. Однак нестача купюр в обігу призвела до того, що й облігації, й окремі купони на початку 1919 року (за уряду Директорії) стали використовуватися як гроші.

17 жовтня 1918 року уряд гетьмана одержав з Німецької імперії ще одну виконану за актом Української Центральної Ради емісію кредитних білетів вартістю в 2, 10, 100 і 500 гривень. Дещо пізніше надійшли номінали 1000 та 2000 гривень, замовлені вже урядом гетьмана у зв'язку з посиленням в Україні інфляції. На них стоїть назва емітента «Українська Держава» — так за гетьмана звалася Україна. Гривні були випущені в обіг 17 жовтня 1918 року, за 59 днів до падіння гетьмана.

14.11.1918 р. — червень 1920 р.
Розвал монархічних урядувань у Німеччині та Австро-Угорщині в листопаді 1918 року привів до краху й окупаційний режим (уряд Скоропадського) в Україні. У ніч на 14 листопада 1918 року в Білій Церкві була утворена Українська Директорія в складі В. К. Винниченка, С. В. Петлюри та інших, яка через місяць увійшла в Київ. Уряд Директорії 16 січня 1919 року оголосив війну Радянській Росії, що вимагало випуску в обіг великих сум грошей.

У Києві Директорія використовувала запаси купюр, які були випущені урядами Української Центральної Ради та Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського.

Військова кампанія Директорії виявилася невдалою, і наступ радянських військ примусив Директорію 5 лютого 1919 року залишити Київ і на деякий час розташуватися у Вінниці. Там Директорія використовувала 3,6-процентні облігації внутрішньої позики (описані раніше) як платіжний документ. Під тиском радянських військ Директорія відходить ще далі у Тернопіль, а потім у Станіслав (Івано-Франківськ).

Саме тут, наприкінці лютого—початку березня 1919 року, була надрукована одна з найневдаліших банкнот України — 5 гривень. Скомпільовані з різних елементів раніше випущених українських банкнот, вони були нашвидкоруч видруковані на сірому папері. Мабуть саме поспіхом пояснюється поява купюр з друкарською помилкою у слові «гривень», декотрі з яких попали в обіг.

Останнє місце перебування Директорії — Кам'янець-Подільський, де вона протрималася ще майже рік і випустила ще декілька грошових знаків.

Першими у серпні 1919 року вийшли банкноти у 100, 250 і 1000 карбованців, для котрих були використовані кліше, які були зроблені ще за вказівкою уряду гетьмана.

Одним з найкращих грошових знаків, що були випущені в Україні, є купюра у 1000 карбованців. Друкувався знак у Києві, в обіг був випущений 13 листопада 1918 року. Продовжував друкувати його уряд Директорії в жовтні 1919 року в Кам'янець-Подільському та в 1920 році — у Варшаві. Останній випуск — невідомий.

Дещо пізніше в обіг були випущені банкноти менших номіналів — 10 карбованців (серпень 1919 року) та 25 карбованців (жовтень 1919 року). Матриця 10 карбованців була виготовлена ще за уряду гетьмана тому на лицевому боці стоять дві великі літери «УД» (Українська Держава).

Остання емісія Директорії готувалася в Австрії. Мали бути випущеними купюри в 50 та 1000 гривень. Однак вони так і залишилися невипущеними (відомі лише кілька пробних примірників) тому, що 20 листопада 1920 року указом голови Директорії С. Петлюри уряд Директорії був розпущений і необхідність у власній валюті відпала.

На початку 1919 року в Харкові було сформовано Український Радянський уряд, який виступив на боці Радянської Росії у війні проти Директорії. За вказівкою В. І. Леніна Росія фінансувала Український Радянський уряд. І все ж період небувалої інфляції, викликаної громадянською війною та іноземною інтервенцією, обумовили нестачу грошей, особливо дрібних купюр.

Нарком фінансів УРСР з відома і згоди уряду РРФСР вирішив використати знак Директорії у 10 карбованців. Кліше цього знака і частина заготовлених до випуску купюр, але без серії та номерів, були захоплені Червоною Армією 5 лютого 1919 року під час окупації Києва після того, як його залишили українські війська. Радянський знак відрізнявся від знака Директорії папером, фарбою, водяними знаками та місцем розміщення серії та номера.

Був підготовлений до випуску ще один грошовий знак номіналом у 50 карбованців з радянською символікою. Однак після того, як 1 червня 1919 року Радянська Україна поєдналася з радянським урядом Росії, Литви, Білорусі та Латвії в єдиний революційний фронт боротьби, була узаконена єдина грошова одиниця — рубль РРФСР. Необхідність у випуску власних грошей відпала і купюра у 50 карбованців відома лише по окремих пробних примірниках.

«Більшовицькі тисячки» запроваджені Раднаркомом на землях Радянської України, мали мізерний курс (1 золотий карбованець = 5457000000 радянських карбованців). Це становище спричинилося до проведення у 1922–1924 роках грошової реформи, наслідком якої стало введення в обіг радянського червінця (1,6767 г золота). 1924 року було встановлено курс нового радянського карбованця, який дорівнював 1/10 червінця. Ця подія стала моментом остаточного утвердження радянської валюти.

Офіційно українською мовою слід було перекладати «рубль» як «карбованець»; назва «карбованець» була вказана на радянських банкнотах, поряд з назвами на титульних мовах усіх 15 республік Союзу. Відповідно скорочення «крб» зустрічалося в магазинах УРСР.

Грошові знаки друкувалися Центральним Емісійним Банком України у Рівному починаючи з березня 1942 року, номіналами від 1 до 500 крб. Окупаційні гроші — карбованці Райхскомісаріату Україна були в обігу лише на окупованій Рейхом території України паралельно з рейхс- та окупаційними марками. На території генерал-губернаторства (Польща) та Рейху не визнавалися.

Наприкінці 1944 року територія обігу грошових знаків була повністю зайнята радянськими військами і банкноти припинили свій обіг.

Купюри 1942–1944 років

Купюри були надруковані в Німеччині. Дизайн карбованців розроблений на тему «щасливе українське населення». Купюра в 2 карбованця практично не зустрічається — за легендою, весь тираж при перевезенні залізницею був спалений партизанами в німецькому поїзді.

Банкноти серії 1942 року
Зображення		Номінал (карбованців)	Розміри (мм)	Основний колір	Опис			Дата
Аверс	Реверс				Аверс	Реверс	Водяний знак	друку	вилучення
		1	93×48	Оливково-коричневий*	Під позначенням номіналу німецькою мовою: Рівне, дата початку емісії, «Центральний емісійний банк України», підпис керівника, печатка банку з імперським орлом. З лівого боку на німецькій мові вертикально повторений номінал. З правого боку портрети людей з народу.	Написи німецькою зверху вниз і українською знизу вгору: «Центральний емісійний банк України» прописом номінал купюри «Фальшування карається тяжкою тюрмою». У центрі крупно і по 4-м кутам дрібно номінал цифрами	«Сітка» різного типу, на 50 — «гриби»	1943	кінець 1944
		2 Хлопчик	120×55	Сіро-бузковий				квітень 1942
		5 Дівчинка	130×60	Оранжево-коричневий з фіолетовим
		10 Селянка	150×68	Червоно-коричневий *
		20 Селянин	165×75	Оливково-фіолетовий*
		50 Шахтар	173×85	Зелений*
		100 Докер (вантажник)	179×93	Синьо-блакитний
		200 Селянка	182×98	Коричнево-оливковий
		500 Хімік	186×104	Фіолетово-пурпурний*
*— традиційний колір для карбованців

Після того, як Радянський Союз розвалився, а Україна проголосила свою незалежність, з 10 січня 1992 було введено в обіг купоно-карбованці. На виконання постанови Президії Верховної Ради України «Про введення в обіг на території республіки купонів багаторазового використання» від 9 вересня 1991 року Національний Банк України ввів в обіг купони багаторазового використання з 10 січня 1992 року. З введенням купонів у готівковому обігу в Україні одночасно опинились дві валюти — радянські рублі та українські купонокарбованці. Для розрахунків за продовольчі та промислові товари приймались винятково купонокарбованці; для розрахунків за послуги, та інших видів платежів приймались як рублі так і купонокарбованці за курсом 1 до 1-го. У перші місяці після введення, враховуючи ширшу вживаність купонокарбованців, вони цінились трохи більше за радянські рублі. Поступово, у квітні 1992 року, весь готівковий обіг заповнився купонокарбованцями. У листопаді 1992 року рублі були замінені на карбованці і у безготівковому обігу.

Хоча купони багаторазового використання планувалось ввести для використання лише на 4—6 місяців, вони проіснували до 1996 року, взявши на себе весь інфляційний удар.

У зв'язку з інфляцією Постановами Кабінету Міністрів України та Національного банку України періодично здійснювалось заокруглення роздрібних цін і тарифів на товари, роботи і послуги, а також встановлювалося заокруглене ведення усіх розрахунків вартісних показників (нарахування податків, інших обов'язкових платежів, заробітної плати, пенсій, допомог тощо) у первинних облікових документах, та проводилось відповідне вилучення з обігу купонів:

• з 1 січня 1994 року — ціни і розрахунки округлюються до сум, кратних 10 крб.[4]
• з 1 червня 1994 — ціни і розрахунки округлюються до сум, кратних 50 крб.[5]
• з 1 вересня 1994 року — ціни і розрахунки округлюються до сум, кратних 100 крб.[6]
• з 1 жовтня 1994 року — купони номіналом 1, 3, 5, 10, 25 і 50 крб. є неплатіжними
• з 1 лютого 1995 року — ціни і розрахунки округлюються до сум, кратних 500 крб.[7]
• з 15 березня 1995 року — купони номіналом 100 і 200 крб. є неплатіжними
• з 1 липня 1995 року — ціни і розрахунки округлюються до сум, кратних 1000 крб.[8]
• з 1 вересня 1995 року — купони номіналом 500 крб. є неплатіжними

З 2 вересня 1996 року по 16 вересня 1996 року на території України функціонували у готівковому обігу гривня, а також український карбованець. Починаючи з 24 годин 16 вересня 1996 року, функціонування українського карбованця в готівковому обігу було припинено. З цього моменту єдиним законним засобом платежу на території України є гривня.[9]

Купони зразка 1991 року

На лицьовій стороні банкнот — фрагмент пам'ятника засновникам Києва. На зворотній — зображення Софійського собору у Києві. Розміри усіх банкнот серії — 105×53 мм.

Серія 1991 року
Зображення		Номінал	Розмір (мм)	Основний колір	Дата випуску	Дата вилучення
Лицьова сторона	Зворотня сторона
		1	105×53	світло-коричневий	10 січня 1992	1 жовтня 1994
		3		сіро-зелений
		5		синій
		10		рожевий
		25		фіолетовий
		50		зелений
		100		коричневий		15 березня 1995
		250	105×53	8 різновидів кольорів: червоний, помаранчевий, коричневий, оливковий, бірюзовий, блакитний, синій, фіолетовий	У обігу не знаходились
		500

Купони зразка 1992–1996 років

Серія 1992–1996 років
Рік	Зображення		Номінал	Розмір (мм)	Основні кольори	Опис		Дата випуску	Дата вилучення
	Лицьова сторона	Зворотна сторона				Лицьова сторона	Зворотня сторона
1992			100	105×53	помаранчевий	пам'ятник засновникам Києва — братам Кию, Щеку, Хориву, та їх сестрі Либіді	Софійський собор у Києві; коло на вільному від друку місці, навколо якого кільце темно-сірого кольору	25 травня 1992	15 березня 1995
			200		коричневий			22 червня 1992
			500		синьо-зелений				1 вересня 1995
			1000		фіолетовий				17 вересня 1996
1993			2000		синій		Софійський собор у Києві, герб України	5 березня 1993
			5000		червоний
1995								12 лютого 1995
1993			10 000	126×57	світло-зелений блакитний	верхня частина пам'ятника Володимиру Великому в Києві, герб України	фасад будівлі Національного банка України, герб України	17 листопада 1993
1995								6 лютого 1995
1996								29 січня 1996
1993			20 000		фіолетовий			17 листопада 1993
1994								7 жовтня 1994
1995								6 лютого 1995
1996								29 січня 1996
1993			50 000		світло-коричневий			17 листопада 1993
1994								7 жовтня 1994
1995								6 лютого 1995
1993			100 000		сіро-зелений			17 листопада 1993
1994								7 жовтня 1994
			200 000		жовтий коричневий бірюзовий		будівля Національної опери України ім. Тараса Шевченка, герб України	16 травня 1994
			500 000		блакитний фіолетовий жовтий			9 грудня 1994
1995			1000000		коричневий блакитний	верхня частина пам'ятника Тарасові Шевченку в Києві, герб України	будівля Київського національного університету ім. Тараса Шевченка, герб України	12 травня 1995

Пам'ятні та ювілейні монети

№	Назва	Номінал, крб.	Тираж, штук	Маса	Дата випуску	Аверс	Реверс
1	50 років перемоги	200 000	250 000	14,35	07.05.95
2	Богдан Хмельницький	200 000	250 000	14,35	19.07.95
3	Місто-герой Київ	200 000	100 000	14,35	23.08.95
4	Місто-герой Одеса	200 000	75 000	14,35	23.08.95
5	Місто-герой Севастополь	200 000	75 000	14,35	23.08.95
6	Місто-герой Керч	200 000	50 000	14,35	23.08.95
7	Леся Українка	200 000	100 000	14,35	01.03.96
8	50 років Організації Об'єднаних Націй	200 000	100 000	14,35	07.03.96
9	10 років Чорнобильської катастрофи	200 000	250 000	14,35	25.04.96
10	100 років Олімпійських ігор сучасності	200 000	100 000	14,35	10.07.96
11	Перша участь у літніх Олімпійських іграх	200 000	100 000	14,35	10.07.96
12	Михайло Грушевський	200 000	75 000	14,35	09.08.96
13	50 років Організації Об'єднаних Націй	2 000 000	10 000	31,1	07.03.96
14	Леся Українка	1 000 000	10 000	15,55	10.04.96
15	10 років Чорнобильської катастрофи	2 000 000	10 000	31,1	25.04.96
16	Богдан Хмельницький	1 000 000	10 000	15,55	21.06.96
17	Григорій Сковорода	1 000 000	10 000	15,55	21.06.96
18	100-річчя Олімпійських ігор сучасності	2 000 000	10 000	31,1	10.07.96
19	Перша участь у літніх Олімпійських іграх	2 000 000	10 000	31,1	10.07.96
20	Незалежність	2 000 000	10 000	31,1	01.08.96
21	Михайло Грушевський	1 000 000	10 000	15,55	09.08.96

• Історія української гривні
• Гривня
• Радянський карбованець
• Шаг
• Кубанські карбованці
• Цехін

• Карбованець УНР (1917–1919). Галерея банкнот
• Карбованець Рейхскомісаріату Україна (1942). Галерея банкнот
• Купоно-карбованці незалежної України (1991–1995). Галерея банкнот

• Л. В. Ковпак. Купон багаторазового використання // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 5 : Кон — Кю. — С. 504. — 560 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0855-4.
• Р. М. Шуст. Купон // Енциклопедія сучасної України : у 30 т. / ред. кол. І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2020. — ISBN 944-02-3354-X.