Ямаюрі-Мару
Ямаюрі-Мару (Yamayuri Maru) – транспортне судно, яке під час Другої Світової війни прийняло участь у операціях японських збройних сил в архіпелазі Бісмарка.
Історія | |
---|---|
Японія | |
Назва: |
|
Власник: |
|
Будівник: | Archibald McMillan & Son |
Будівельний номер: | 451 |
Закладений: | 1913 |
Спуск на воду: | 15 вересня 1913 |
Завершений: | жовтень 1913 |
Доля: | 24 січня 1944 потоплене при авіанальоті на Рабаул |
Основні характеристики | |
Тип: | вантажне |
Тоннаж: | 5028 GRT |
Довжина: | 122,2 м |
Ширина: | 15,9 м |
Осадка: | 8,3 м |
Двигуни: | 1 парова машина потрійного розширення, 458 к.с. (на гвинті) |
Швидкість: | 11 вузлів |
Передвоєнна історія
Судно спорудили в 1913 році на британській верфі Archibald McMillan & Son у Думбартоні на замовлення компанії Lamport & Holt. Остання використовувала його до 1932 року під назвою SS Strabo.
У 1932 – 1934 роках судно як SS Pauline належало компанії Atlanticos Steamship, а в 1934 – 1935 господарем тепер вже SS Pavlina стала African & Continental. Далі воно перейшло до Bright Navigation і змінило найменування на SS Brightvega. Втім, вже у 1936-му новим власником став Wan H. C. із китайського Циндао, а судно перейменували на SS Shou Sing. В січні 1938-го Циндао захопили японські війська і того ж року судно передали до японської компанії Yamashita Kisen, де воно перетворилось на Ямаюрі-Мару.[1]
В липні 1938-го судно реквізували для потреб Імперської армії Японії, але у грудні того ж року повернули Yamashita Kisen.
Участь судна у Другій світовій війні
12 грудня 1941-го Ямаюрі-Мару знову реквізувала Імперська армія. Виконуючи рейси для потреб японських військових, судно до кінця літа 1943-го судно відвідало Парамушир (один з Курильских островів), Атту (захоплений японцями острів Алеутського архіпелагу), Шанхай, Гонконг, Сурабаю (острів Ява), Балікпапан (східне узбережжя Борнео) та інші порти.
У середині вересня 1943-го Ямаюрі-Мару опинилось на Палау (важливий транспортний хаб на заході Каролінських островів). 18 вересня воно вийшло звідси в конвої SO-806 та 25 вересня прибуло до Рабаулу – головної передової бази в архіпелазі Бісмарка, з якої провадились операції на Соломонових островах та сході Нової Гвінеї. 28 вересня – 5 жовтня воно здійснило зворотній перехід разом з конвоєм O-803. Прийнявши на Палау вантаж фосфатів, Ямаюрі-Мару 7 жовтня вирушили до Японії у складі конвою FU-705 та 17 жовтня прибуло в порт Уджина.
18 грудня судно полишило японський порт Саєкі з конвоєм O-806 та попрямувало на Палау. Звідти воно вийшло 5 січня 1944 у складі конвою SO-504, котрий прямував до Рабаулу. Незважаючи на два напади авіації, під вечір 12 січня конвой прибув до місця призначення.
Втім, 24 січня внаслідок авіанальоту на гавань Рабаулу Ямаюрі-Мару затонуло (тоді ж були потоплені транспорти Ліон-Мару, Тайшо-Мару та Коан-Мару).[2] За іншими даними, це загибель Ямаюрі-Мару пов’язана із більш раннім авіаударом, котрий відбувся 17 січня.[3]
Примітки
- Yamayuri Maru (+1944).
- Japanese Army Auxiliary Transports. www.combinedfleet.com. Процитовано 23 грудня 2020.
- Survey, United States Strategic Bombing (1946). The Allied Campaign Against Rabaul (англ.). U.S. Government Printing Office.