Ян Амор Юніор Тарновський
Ян Амор Юніор Тарновський (пол. Jan Amor Iunior Tarnowski; 1420/1430, Тарнів — 5 червня/5 листопада 1500) — державний, політичний та військовий діяч Польського королівства. Каштелян сандецький (1461), войницький (1463), краківський (29 листопада 1490 — 12 січня 1491). Воєвода сандомирський (1479), краківський (від 29 вересня 1479).
| Ян Амор Юніор Тарновський | |
|---|---|
| пол. Jan Amor Iunior Tarnowski | |
_-_zm._1500.png.webp) уявний портрет Я. А. Ю. Тарновського | |
| Народився |
1420 або 1430 Тарнув |
| Помер |
5 червня або 5 листопада 1500 Тарнув |
| Країна |
 Королівство Польське |
| Посада | краківський воєвода, краківський каштелян, сандомирський воєводаd, Q64760306?, сандецький каштелянd і castellan of Wojniczd |
| Рід | Тарновські |
| Батько | Ян Тарновський |
| Мати | Ельжбета зі Штернберга |
| У шлюбі з | Зигмунта з Горая, Барбара з Рожнова |
| Діти | Ян Амор, Ян Александр, Ельжбета, Зофія, Регіна, Катажина, Ян Амор Тарновський |
 Герб | |
Біографія
Четвертий з п'яти синів Яна Тарновського і його дружини Ельжбети зі Штерберга (Штернберка). Навчався в Краківській Академії. Отримав класичну гуманістичну освіту. Його маєтності займали 4 міста, 3 замки і 23 села. Записав фундуш для костелу бернардинців у Тарнові.
Помер 1500 року, К. Несецький стверджував про прожиті ним 84 роки. Був похований у катедральній базиліці Різдва Божої Матері в Тарнові, в каплиці святої Анни, де досі знаходиться його надгробок — виконаний у ренесансному стилі руками італійського скульптора Джанні Марії Падовано і його помічника — В. Кушиці або Санті Ґуччі.
Сім'я
Перша дружина — Зиґмунта з Ґорая — донька Прокопа з Ґорая і Щебрешина. Народила йому двох синів і трьох доньок:
- Ян Амор — руський воєвода
- Ян Александер — придворний короля
- Ельжбета — дружина воєводи Добєслава «Любельчика» Курозвенцького
- Катажина — дружина Станіслава Кміти Собєнського, воєводи белзького і руського[1].
Друга дружина — Барбара з Рожнова гербу Сулима — внучка Завіші Чорного (брав участь у Грюнвальдській битві, як і батько Яна Амора) і вдова Станіслава з Тенчина гербу Сокира (Топур). Вона народила йому сина Яна Амора, котрий став пізніше великим коронним гетьманом, а також доньку Зофiю — дружину краківського бурґграфа Станіслава Щенсного з Бобрку Ліґензи.
Примітки
- Кmitowie01 Архівовано 20 жовтня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
Джерела
- Marciniak B., Strojny A. «Tarnów. Perła renesansu». — 2007. (пол.)
- Niesiecki K. Korona Polska przy Złotey Wolności Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona… — Lwów : w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1743. — T. 4. — 820 s. — S. 325—326. (пол.)
- «Tarnów. Wielki Przewodnik». Praca zbiorowa pod red. Stanisława Potępy. — 2008. (пол.)