Санті Гуччі

Санті Гуччі
Народження	пр.1530 Флоренція
Смерть	пр.1600 Ксьонж Вельки, Річ Посполита
Країна; (підданство)	Річ Посполита
Діяльність	скульптор, архітектор
Архітектурний стиль	пізній ренесанс, маньєризм
Найважливіші споруди	Замок у Баранові-Сандомирському
	Санті Гуччі у Вікісховищі

Санті Гуччі Фіорентіно (італ. Santi Gucci Fiorentino; пр.1530, Флоренція — пр.1600, Ксьонж Вельки, Річ Посполита) — польський та італійський архітектор та скульптор, перебував на службі в польських королів. Придворний художник Стефана Баторія та Анни Ягеллонки, Сигізмунда II Августа та Генріха III Валуа. Працював також для багатих магнатських родин, в тому числі Мишковських та Фірлеїв.

Біографія

Санті народився у Флоренції в сім'ї з давніми художніми традиціями. Навчався у свого батька Каччо Бандінеллі (реставратор Флорентійського собору). Його брат Франческо Камільяні був художником.

Гуччі почав працювати за своєю професією в Італії в віці 17 років. На його стиль мали вплив італійські та нідерландські традиції. Гуччі прибув у Річ Посполиту в 1560-х роках.

На початку своєї діяльності в Польщі займався скульптурним дизайном, зокрема працював над оздобленням даху елементами декору для Сукенніц у Кракові[1]. Як і більшість його італійських колег-скульпторів, які працювали у Польщі в XVI столітті (Бартоломео Берреччі, Джованні Марія Падовано), Гуччі виконував свої твори разом з великою групою колег.

У 1558 році Санті працював над Неполомицьким замком.

1575 року Гуччі вже згадується як королівський будівельник, одружений з Катериною Гурською. Титул придворного художника отримав при королі Стефану Баторії — Санті керував відновленням королівського замку Лобзуві.

У 1565—1585 роках він працював в замку в Яновці, у 1591 році — у Варшаві, де він працював на службі в коронного канцлера Яна Замойського. Гуччі був автором проекту замку Лещинських в Барануві Сандомирському.

У 1594—1595 роках майстер працював на замовлення королеви Анни над одним з найбільших його творів — надгробком до могили Стефана Баторія в каплиці Вавельського собору.

Санті керував будівельними роботами в Пінчуві, а саме будівництвом замку, каплиці та лазні, на замовлення родини Мишковських.

Після смерті Санті деякі його учні продовжили справу наставника, наслідуючи неповторний стиль Гуччівського маньєризму.

Найважливіші роботи

Замок Лещинських у Баранові Сандомирському, збудований за проектом Гуччі

Архітектура

Будинок на вулиці Канонічній, 21 у Кракові (1582—1592) — багатоквартирний житловий будинок з внутрішнім двором. Оздоблення аркадами надає будівлі вигляду невеликого палацу.
Королівська резиденція Стефана Баторія в Лобзові (1585—1587), напівоборонна споруда з аркадним двором.
Каплиця Мишковських при Домініканському костелі Кракова.
Замок у Пінчеві (після 1586 — до 1600).
Замок Лещинських у Баранові Сандомирському (1591—1606).
Палац Мишковських (1585—1595).
Каплиця Святої Анни в Пінчуві (1600).

Надгробки

Надгробок Стефана Баторія в Маріацькій каплиці при Вавельській катедрі

Надгробок Родини Кшиських: Анни, Павла та Войцеха в Дробіні (1572—1576).
Надгробок Сигізмунда II Августа в каплиці Сигізмунда при Вавельській катедрі (1574—1575).
Пам'ятник королеви Анни в каплиці Сигізмунда при Вавельській катедрі (1574—1575).
Надгробок Анджея та Барбари Фірлеїв у Яновіце (1588—1587)[2].
Надгробок Стефана Баторія в Маріацькій каплиці при Вавельській катедрі (1594—1595).
Надгробок родини Браницьких: Гжегожа та Катерини в церкві десяти тисяч мучеників в м. Неполомиці (пр. 1596).
Надгробок Арнульфа та Станіслава Уханських в костелі Внебовзяття Богородиці в Ухане, (пр.1590).
Двоярусний надгробок з сірого мармуру Іоана Гербурта та Катерини Дрогойовської з костелу в с. Скелівка (1580-ті) — наразі зберігається в Олеському замку[3].

Примітки

Сукенніце в Кракові. sirko.org.ua. Процитовано 27.04.2015.
Анна Цимер (26.01.2015). Довідник з польської архітектури для іноземця. polinst.kiev.ua. Польський Інститут у Києві. Архів оригіналу за 23.10.2016. Процитовано 27.04.2015.
Ярослав Вітів. Надгробия в Олесском замке. lviv4you.com (рос.). Процитовано 27.04.2015.

Джерела

Bochnak A. Gucci Santi (Ognisanti) (zm. 1600) // Polski Słownik Biograficzny. — 1960. — T. IX. — S. 132—133.

Посилання

Ґуччі // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Сукенніце в Кракові. sirko.org.ua. Процитовано 27.04.2015.

[2] Анна Цимер (26.01.2015). Довідник з польської архітектури для іноземця. polinst.kiev.ua. Польський Інститут у Києві. Архів оригіналу за 23.10.2016. Процитовано 27.04.2015.

[3] Ярослав Вітів. Надгробия в Олесском замке. lviv4you.com (рос.). Процитовано 27.04.2015.