Ян Юлій Лоренцович

Ян Юлій Лоренцович (лат. Joannes Julius Lorencowicz) львівський міщанин, лавник (1620—1631) райця (1631—1645) та війт (1636—1637, 1639—1640, 1644). Бурмистр королівський (1634, 1638), бурмистр радецький (1643) та бурмистр поспільства (1645).

Ян Юлій Лоренцович
лат. Joannes Julius Lorencowicz
Ян Юлій Лоренцович
Лев Лоренцовича
Бурмистр Львова
1634, вперше  1645, востаннє
Райця Львова
1631  1645
Війт Львова
1636, вперше  1644, востаннє
Помер 1645(1645)
Країна Львів Річ Посполита

Життєпис

Син Яна Лоренцовича — міського райці, купця та аптекаря, що відкрив одну з перших в місті аптек.

Під час конфлікту між львівським бургомістром Бартоломеєм Уберовичем та київським православним шляхтичем Самійлом Немиричем попросив допомоги у брацлавського воєводи князя Олександра Заславського. Той надав роту жовнірів, які проходили через Львів, Лоренцович на їх чолі кинувся в погоню за Немиричем, догнав за три милі після Заслава, відбив Уберовича. Немирича було піймано, заковано, відправлено за замок у Заславі. Лоренцович від міста отримав винагороди: дім на площі Ринок на 20 років, а з ініціативи Кампіана — «громадянський вінець».[1] За ініціативою Кампіана біля ратуші поставили статую левa (лев Лоренцовича).

Мав стосунок до розгляду справи між Яном Алембеком та магістратом.[2] Він або батько залишив у спадок 40 картин.[3] У своєму помешканні мали 62 пишних килими.[4] 9 травня 1609 року Ян Лоренцович підписав привілей щодо статуту львівської аптекарської корпорації, який 26 січня 1611 року затвердив король.[5]

Примітки

  1. Łoziński W. Patrycyat i mieszczaństwo lwowskie w XVI i XVII wieku — S. 69.
  2. Там само. — С. 95—97.
  3. Там само. — С. 152.
  4. Там само. — С. 158.
  5. Економічні привілеї… — С. 725.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.