Ярославцев Василь Валентинович

Народтися 1980 року в місті Дніпропетровськ. Закінчив дніпропетровську ЗОШ № 143 та Дніпропетровський професійний будівельний ліцей. У 1999—2000 роках проходив строкову військову службу — 1-ша рота спеціального призначення 1-го батальйону спеціального призначення в.ч. 4114 (Львів). Працював інкасатором Державної служби охорони при МВС України, потім — у ВАТ «Кондитерська фабрика „Квітень“».

Мобілізований навесні 2014 року; старший солдат 93-ї бригади. Загинув 10 липня під Кураховим від кулі снайпера, намагаючись врятувати пораненого у часі просування українських військових на Карлівку. Це відбулося під час руху колони при зіткненні на блокпосту, терористам протистояли 93 бригада, Правий сектор, Донбас і Дніпро-1. В ході того бою було знищено кілька блокпостів та вбито 25 терористів.

Похований в місті Дніпропетровськ, Краснопільський цвинтар.

Без сина лишилася мама Альбіна Олексіївна та сестра[1].

• 8 серпня 2014 року — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни, відзначений — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
• 9 травня 2021 року в СЗШ № 143 ДМР урочисто відкрито меморіальну дошку Ярославцеву Василю Валентиновичу[2].

• Указ Президента
• Книга пам'яті
• Терорист-снайпер убив солдата, який намагався врятувати пораненого товариша
• 1 військовий загинув, 1 поранений. Бій під Карлівкою завершився — Семенченко
• Український Меморіал