Яценко Олександр Володимирович
Олександр Володимирович Яценко (нар. 29 серпня 1965, Запоріжжя, УРСР) — радянський футболіст та український футзаліст, нападник.
Олександр Яценко | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Повне ім'я | Олександр Володимирович Яценко | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Народження | 29 серпня 1965 (56 років) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Запоріжжя, УРСР | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Зріст | 170 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Громадянство | СРСР Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Позиція | нападник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Професіональні клуби (футзал) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Роки | Збірна | Ігри (голи) | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
199?—199? | Україна | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
* Ігри та голи за професіональні клуби |
Клубна кар'єра
Спочатку займався футболом, виступав у чемпіонаті Запорізької області. Після перемоги в обласному чемпіонаті разом з «Трансформатором» (Запоріжжя) у 1990 році виступав у чемпіонаті УРСР з футболу серед аматорів. У 1991 році перейшов у футзал. У футболці київського «Авіатору» став найкращим бомбардиром у другій групі чемпіонату УРСР з футзалу 1991 року. Потім отримав запрошення від дніпропетровського «Механізатора» для участі в першому розіграші кубку СРСР з футзалу, допоміг команді завоювати перший та останній трофей радянського футзалу[1]. У 1992 році розпочав професіональну кар'єру в запорізькій «Надії», у складі якого завоював титул чемпіона України та звання найкращого бомбардиру чемпіонату. У сезоні 1994/95 років захищав кольори донецького «Шахтаря», але вже через рік повернувся до запорізької «Надії», в якій протягом двох наступних сезонів ставав найкращим бомбардиром чемпіонату України. У березні 1996 року зіграв 3 матчі за фарм-клуб «Університет» (Запоріжжя). У Запоріжжі Олександра двічі побили та пограбували злодії[2]. Влітку 1998 року відправився до амвросіївського «Донцемента». Наступного сезону перейшов до запорізького «Вексель-ЗІДМУ». У сезоні 2004/05 років виступав за «Дніпроголд» (Запоріжжя), у футболці якого й завершив кар'єру гравця.
Перший з українських футболістів, який відзначився 250-а голами. На честь Олександра Яценка названо клуб найкращих бомбардирів України[3].
Кар'єра в збірній
Неодноразово грав за збірну України.
Досягнення
Як гравця
- «Механізатор» (Дніпропетровськ)
- Кубок СРСР
- Володар (1): 1991
- «Надія»/«Запоріжкокс» (Запоріжжя)
- Чемпіонат України
- Чемпіон (1): 1992
- Срібний призер (1): 1993/94
- Кубок України
- Фіналіст (2): 1992/93, 1993/94
Індивідуальні
- Найкращий бомбардир чемпіонату УРСР (1991)
- Найкращий бомбардир чемпіонату України: 1992 (28 голів), 1995/96 (59 голів), 1996/97 (48 голів)
- Багаторазово потрапляв до списку 15-и та 18-и найкращих футзалістів України
- Очолює клуб Олександра Яценка: 296 голів (він перший футзаліст, який відзначився 250 голами)
Відзнаки
- Майстер спорту СРСР
- Майстер спорту України
Примітки
Посилання
- Статистика виступів в Україні на офіційному сайті УАФ
- Профіль футболіста на сайті FootballFacts.ru (рос.)