Яїл
Яїл (Яела, Яель) (івр. יעל — «гірська коза») — жінка з родинного євреям племені кенітів.
| Яїл | |
|---|---|
 | |
| У шлюбі з | Heber the Kenited |
Її ім'я згадується у Книзі Суддів у зв'язку з вбивством воєнначальника Сісери з Хацора, воєначальника ворожого євреям ханаанського царя Явіна. Ізраїльтяни завоювали Ханаан під проводом Ісуса Навина і з усіх боків на них нападали сусіди, прагнучи знищити народ, який зовсім недавно вийшов з єгипетського рабства. Ханаанський цар Явін, що правив у той час у Хацорі, двадцять років утискав ізраїльський народ за його відхів від Ягве. Пророчиця Девора передала Бараку — п'ятому за рахунком судді Ізраїля епохи Суддів (XII–XI ст. до н. е.), який жив у Кедеш Нафталі наказ від імені Бога зібрати чоловіків з колін Нафталі і Завулона і рушити з ними до гори Фавор. Однак Барак злякався тієї місії, яку поклала Девора на нього, і відповів, що згоден стати на чолі народного ополчення лише в тому випадку, якщо вона сама візьме участь у цій війні, навіть якщо слава перемоги над ворогом буде належати не йому, чоловікові, а жінці Деворі. Тоді до гори Фавор з'явилася і Девора. Біля потоку Кішон ізраїльське ополчення зустрілося з військом фінікійського полководця Сісера. Об'єднані великою ідеєю народного визволення і підбадьорені щасливими пророкуваннями Девори і її особистою присутністю на полі брані, ізраїльтяни поблизу Мегіддо вщент розгромили Сісеру, якому не допомогли навіть його 900 залізних колісниць. Сам Сісеро знайшов смерть під час втечі з поля брані, як і пророкувала Девора (Сд. 4:9), від руки Яїл — жінки з кенітського племені, яке здавна було дружнім з ізраїльтянами.
Пророчиця Девора передбачила вчинок Яїл та хвалить її у своїй пісні.
Своїм вчинком вона сприяла пануванню миру у Ізраїлі наступних 40 років.
Посилання
Джерела
Святе Письмо Старого та Нового Завіту. Видавництво отців Василіан «Місіонер», 2005.