Я її люблю (фільм, 2013)

Дівчата закохуються, зустрівшись на вулиці. Під впливом сильних почуттів музикантки до цікавої дівчини, вона пише нову пісню, яку присвячує чарівній незнайомці. Проте, вона не має достатньо мужності, щоб вийти і прямо зізнатися у своїх почуттях відкрито. Але в житті все завжди відбувається в правильному напрямку! Це доля, яка зробила так, щоб вони зустрілися та були разом. І великою несподіванкою виявилося, що невідома дівчина є глухонімою… Однак, це не заважає двом дівчатам порозумітися! Глухоніма дівчина вирішує підтримати її нову подругу-музиканта, стоячи поряд з нею, коли вона виконує свої пісні, тримаючи табличку у своїх руках, на якій вона написала: «Я люблю її». Все це відбувається в Україні, в країні, де кримінальний уряд збирався прийняти закон, що забороняє «пропаганду гомосексуальності», що означає, що подібні дії цих двох дівчат на вулиці вважатимуться кримінальним злочином, і за напис подібних слів, один з них може бути засуджений до ув'язнення терміном до 5 років[3].

Стрічка входить у добірку, у яку увійшло вісім короткометражних фільмів, під назвою «Бехдель-тест». В основі тесту Бехдель лежить комікс американської художниці Елісон Бехдель, створений у 1985 році. Його використовують для перевірки фільмів на мізогінію та адекватність жіночих персонажів. Щоб пройти тест, фільм повинен відповідати трьом простим критеріям: у ньому є щонайменше дві жінки, які розмовляють між собою і фільм не про чоловіків — ця і є основні риси стрічки[4][5].