Ґавейн

У Кретьєна де Труа Ґовен — авантюрист, улюбленець долі та жінок. Ґовен став протагоністом незліченної низки авантюрних романів у віршах, таких як «Лицар зі шпагою», «Мул без вуздечки», «Згубний цвинтар» і багато інших. Цей лицар якнайкраще підходив для пригодницького роману посткретьенівського періоду, коли центр ваги творів переміщався з моральних проблем на опис пригод як таких, щедро оснащених усіляким чаклунством і чортівнею. Ґовен не був «молодим» героєм, якими були, наприклад, Ерек, Кліжес або Парцифаль. Він був лицарем зі сформованим характером, зразковим, але не ідеальним. Він був сміливий і шляхетний, але в почуттях своїх — поверховий і непостійний. Він часто закохувався, але рідко по-справжньому кохав. Ґовен кидався стрімголов у пригоди не заради кохання, не в ім'я вдосконалення своїх якостей лицаря, а лише через нездоланну спрагу ще і ще раз зіткнутися з небезпекою.

У романах XIII століття саме Ґовен став чистим варіантом мандрівного лицаря, викликавши потім нескінченні наслідування.

У англійській літературній традиції образ Ґовена отримав дещо інше трактування; приклад тому — роман «Сер Гавейн і Зелений Лицар».

Сер Ґавейн і Зелений Лицар

Одна з найвідоміших пригод сера Ґавейна, описана в поемі невідомого автора і перекладена на сучасну англійську Джоном Рональдом Руелом Толкіном.

На Різдво всі лицарі та їх леді зібралися за круглим столом у Камелоті. Як завжди, вони не приступали до трапези, поки не почують про нову гідну пригоду. Раптово в зал на коні в'їхав лицар величезного зросту, зелений з голови до ніг, на зеленому коні. Велетень побажав переконатися в доблесті хвалених лицарів Камелота і запропонував обмінятися з будь-яким із них ударами. Викликався Ґавейн і відрубав нахабі голову, але той, наче й не було нічого, підняв її, сів на коня і велів Ґавейну знайти його через рік в Уельсі у Зеленій Каплиці для удару у відповідь.

Коли настав призначений термін, Ґавейн відправився в мандрівку на пошуки Зеленого Лицаря. Він зупинився на нічліг у замку в лісах Вірралі, хазяями якого були славний лицар Берілак і його прекрасна дружина. Чекаючи призначеного Зеленим Лицарем дня, Ґавейн гостював у замку. Господар удень відлучався на полювання, а в цей час леді всіляко намагалася спокусити героя. Але дотепний і цнотливий лицар спритно уникав її домагання, так як був вірний лицарській честі та християнським чеснотам. Єдине, чого домоглася дама, — згоди Ґавейна пов'язати символічну зелену стрічку на її честь[2].

У день Нового року Ґавейн досяг Зеленої Каплиці, і там Зелений Лицар піддав його відвагу випробуванню. Він завдав у відповідь удар, але лише подряпав оркнейця. Потім диво-богатир оголосив, що він і є хазяїн замку сер Берілак, а господиня — його дружина. Справжнім випробуванням для юного лицаря було не витримати удар, а дотримати чистоту, і він витримав його з честю. Уся ця пригода було організовано чарівницею леді Німуе, яка побажала перевірити відвагу і честь лицарів Круглого столу (за іншою версією, це була фея Морґана, чорна чарівниця і старша сестра Артура).

Одного разу на полюванні король Артур зустрів жахливого велетня. Той пригрозив йому смертю. Артур став благати про пощаду, і велетень сказав, що пощадить його, якщо він відповість на таке запитання: «Чого найбільше хоче жінка?» Відповідь королю підказала потворна стара з умовою, що він віддасть її в дружини серу Ґавейну. Той погодився, зіграли весілля. Потім стара змусила Ґавейна поцілувати її і після цього перетворилася на прекрасну дівчину. Через сім років вона пішла в ліси і народила від Ґавейна сина.

Під час громадянської війни Артура і Ланселота Ґарет та його брат Ґахеріс займали бік короля, проте відмовилися брати участь у кровопролитті. Брати намагалися утихомирити Ланселота і з'явилися до нього беззбройними, але богатир у гніві вбив обох, про що потім жалкував. Ґавейн, старший з братів, присягнувся мстити за їх вбивство, викликав Ланселота на поєдинок і був смертельно поранений. Незадовго до своєї смерті Ґавейн пробачив Ланселота.

• г. - герцог
• к. - король

У 1982 році Міжнародний Астрономічний Союз присвоїв кратеру на супутнику Сатурна Мімасі найменування Ґавейн.

На честь персонажу також названо один з астероїдів Головного поясу[3].