Ґеорґе Апостол

Залізничник. З 1934- член РКП. Близький друг Ґеорґе Ґеорґіу-Дежа. Кілька разів піддавався арешту, в 1937 засуджений до 3 років ув'язнення. Пізніше виявився в концтаборі Тиргу-Жіу. Згідно з офіційною біографією, в 1944 при наближенні військ СССР нібито втік звідти разом з групою соратників, щоб вести підпільну боротьбу. Проте, на фотографіях, зроблених в таборі після його звільнення і багаторазово опублікованих, в тому числі і в післяреволюційній Румунії (наприклад, в Dosarele Istoriei), його ясно видно серед натовпу звільнених бранців.

• 1948–1969 — Член Політбюро ЦК РКП.

Був одним з найближчих соратників Ґеорґе Ґеорґіу-Дежа, входив в так звану «тюремну фракцію», яка боролася проти «московської фракції» Анни Паукер.

• 1945–1952 — Президент генеральної конференції робітників Румунії (Confederaţiei Generale a Muncii).
• 1948, 1950–1951 і в 1952 — Голова Великої Народної Асамблеї Румунської Народної Республіки.
• 1952–1954 — Перший заступник Прем'єр-міністра СРР, одночасно в 1953-1954 — Міністр сільського господарства, У 1954–1955 займав посаду Першого секретаря ЦК Румунської робітничої партії.
• 1955–1961 — Голова Центральної ради румунських профспілок (Consiliului Central al Sindicatelor).
• 1961–1967 — Перший заступник Прем'єр-міністра СРР.
• 1967–1969 — Знову голова Центральної ради румунських профспілок.

Після приходу до влади Ніколае Чаушеску Апостол стає його послідовним противником і критиком з лівих позицій. Чаушеску послідовно домагається зниження статусу Апостола.

• 1969–1975 він голова Державного комітету по матеріальних резервах. 13 березня 1975 знятий з посади за «відхилення від моралі».
• 1977–1988 — Посол Румунії в Аргентині та Уругваї, потім в Бразилії.
• 1988 повернувся до Румунії і спільно з 5-ма іншими ветеранами РКП і дисидентами (Александру Бирледяну, Сілвіу Брукан, Корнеліу Менеску, Константин Пирвулеску і Ґриґора Речяну) склав відкритого листа, «Лист шести». У цьому листі вони звинуватили президента в порушеннях прав людини. 11 березня 1989 воно було зачитано на «Радіо Свобода» і «Голос Америки». Учасники «групи Апостола» дотримувалися ще більш лівих комуністичних поглядів, ніж критикований ними Чаушеску, тому деякі з членів групи були серйозно стурбовані тим, що звертаються за допомогою до «імперіалістів». Після цього Апостол був поміщений під домашній арешт і постійно піддавався допитам. Звільнений після революції 1989.

Сприйняв революцію негативно, разом з колишнім прем'єром Іліє Вердецом в 1990 заснував вкрай ліву Соціалістичну партію праці (Partidul Socialist al Muncii). Партія отримала невелику кількість голосів на виборах 1992, але в подальшому в парламент не потрапляла і незабаром була розпущена.

• Zi aniversară: 24 de ani de la Congresul ce-a consfințit complotul «alegerii» lui Ceaușescu^{[недоступне посилання]}, 24 iulie 2009, Lavinia Betea, Jurnalul Național

Біографічні статті

• Ilegalistul disident Gheorghe Apostol Архівовано 19 серпня 2012 у Wayback Machine., 12 februarie 2009, Lavinia Betea, Jurnalul Național
• A murit Gheorghe Apostol, ultimul mohican al epocii Dej, 22 August 2010, Vlad Stoicescu, Evenimentul zilei
• VIDEO A murit Gheorghe Apostol, autorul «Scrisorii celor șase», care critica regimul lui Ceaușescu, 22 august 2010, Adevărul, 24 august 2010
• Vladimir Tismăneanu, «Gheorghe Apostol și destinul comunismului românesc», 8 septembrie 2010, Evenimentul zilei
• SENATUL EVZ: Gheorghe Apostol și avatarurile stalinismului românesc, 24 Decembrie 2008, Evenimentul zilei
• Ceaușeștii despre Apostol: «Derbedeu politic, declasat moral și social». Dictatorul își face mea culpa: «Vinovatul sunt eu», 23 August 2010, Vlad Stoicescu, Evenimentul zilei
• 23 August, fără ultimul stâlp al stalinismului: Gheorghe Apostol, 23 august 2010, Adevărul
• Gheorghe Apostol pleacă azi pe ultimul drum, 24 august 2010, Cristian Delcea, Adevărul

Інтерв'ю

• Confesiunea lui Gheorghe Apostol, ultimul mohican al dinastiei comuniste^{[недоступне посилання]}, 23 august 2010, Jurnalul Național
• Confesiunea ultimului mohican al dinastiei comuniste, 11 februarie 2004, Jurnalul Național
• Gheorghe Apostol, mărire și decădere^{[недоступне посилання]}, 11 februarie 2004, Jurnalul Național
• «La Revoluție nu am fost primit de Ion Iliescu»^{[недоступне посилання]}, 11 februarie 2004, Jurnalul Național
• Cum n-am ajuns președinte, 12 Martie 2007, Evenimentul zilei
• Blestemul glonțului «roșu», 13 Martie 2007, Evenimentul zilei
• Zi aniversară: 24 de ani de la Congresul ce-a consfințit complotul «alegerii» lui Ceaușescu^{[недоступне посилання]}, 24 iulie 2009, Lavinia Betea, Jurnalul Național

• Gheorghe Apostol interview in 2003