Ґеорґе Думітреску

Ґео́рґе Думітре́ску (рум. Gheorghe Dumitrescu; * 15 грудня 1914 — † 20 лютого 1996) — румунський композитор, диригент, скрипаль і педагог. Брат Йона Думітреску.

Георге Думітреску
Gheorghe Dumitrescu
Основна інформація
Дата народження 15 грудня (28 грудня) 1914(1914-12-28)
Місце народження Отешань, Румунія
Дата смерті 20 лютого 1996(1996-02-20) (81 рік)
Місце смерті Бухарест, Румунія
Громадянство  Румунія
Професії композитор
кінокомпозитор
диригент
скрипаль
музичний педагог
Інструменти скрипка
Нагороди

орден «Meritul Cultural»d

Відомий своїм циклом історичних опер, що охоплювали події румунської історії від прадавніх часів (наприклад, опера про дакійського князя Децебала) до XX століття («Повстання» за романом Лівіу Ребряну). Серед цих опер є навіть присвячена Владу Цепешу (Дракулі).

Біографія

B 1934—1941 роках навчався в Бухарестській консерваторії y Міхаіла Жори (гармонія), Дімітріє Кукліна (композиція), Kонстантіна Бреіло (історія музики), Іонеля Перля (скрипка). B 1935—1946 роках працював скрипалем, диригентом та композитором Національного театру в Бухаресті. B 1947—1957 роках — композитор Aнсамбля пісні та пляски Mіністерства збройних сил Румунії. З 1951 року — професор гармонії Бухарестської консерваторії, а з 1979 — професор-консультант. Писав музику до спектаклів та фільмів.

Праці
  • опера «Антигона» (1940)
  • опера «Господар Йон Лютий» (за однойменною п'єсою Лауренціу Фулгі, 1956, Бухарест)
  • опера «Повстання» (за романом Лівіу Ребряну, 1959, Бухарест)
  • опера «Дечебал» [1] (1961, Бухарест)
  • опера «Дівчина з гвоздиками» (1961, Бухарест)
  • опера «Влад Цепеш» [2] (1974, Тимишоара)
  • опера «Майстер Маноле» (1970, поставлена 1981, Крайова)
  • балет-ораторія «Міориця» (1977, поставлена 1981, Бухарест)
  • ораторія «Тудор Владимиреску» [3] (1956)
  • ораторія «Наша Гривиця» (1963)
  • ораторія «Золоті зорі» (1964)
  • ораторія «Pозкута земля» (1968)
  • симфонія № 1 (1945)
  • симфонія № 2 Republica (1962)
  • симфонія № 3 (1965)
  • симфонія № 4 (1968)
  • симфонія № 5 «a Clopotelor» (1983)
  • симфонія № 6 (1990)
  • симфонія № 7 (1990)
  • симфонія № 8 (1990)
  • симфонія № 9 (1990)
  • симфонія № 10 «Sacră – Sfânta Treime» (1990)
  • симфонія № 11 «a durerii și a speranței» (1993)
  • віолончельний концерт (1950)
  • фортепіанний квінтет

Нагороди
  • 1939 — Національна премія
  • 1952 — Державна премія Румунії («Тудор Владимиреску»)
  • 1952 — Орден праці (Румунія) II класу
  • 1957 — емерит
  • 1957 — Заслужений діяч мистецтва Румунії
  • 1957 — Орден «Зірка Румунії» IV класу
  • 1961 — Державна премія Румунії («Повстання»)
  • 1964 — Орден «23 серпня» III класу
  • 1969 — Ordinul Meritul Cultural I класу
  • 1979 — Орден «23 серпня» II класу
  • премія імені Джордже Енеску (двічі)

Література
  • Музыкальный энциклопедический словарь / Гл. ред. Г. В. Келдыш. — М.: Советская энциклопедия, 1990. — с. 174 — ISBN 5-85270-033-9
  • Театральная энциклопедия. Том 2/Глав. ред. А. П. Марков - М.: Советская энциклопедия, 1963. — 1216 стб. с илл., 14 л. илл.
  • Тудор А., Расцвет музыки в РНР. — Бухарест, 1956.
  • Театр, опера и балет в Румынии. Альбом. — Бухарест, 1957.
  • «Народная Румыния», 1961, № 11.
  • Codreanu P., Profiluri de compositori Gheorghe Dumitrescu, «Muzica», București, 1964, No 5-6. (рум.)
  • Gheciu R., Mit și epopee. Aspecte ale creației compozitorului G. Dumitrescu. — București, 1964. (рум.)

Примітки
  1. про Децебалі
  2. проо Влада Дракулу
  3. про керівника Валашського повстання в 1821 Тудора Владимиреску

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.