Ґнупа Олафсон

Основні відомості про цього конунґа містяться в праці Адама Бременського «Діяння архієпископів Гамбурзької церкви». Згідно неї Ґнупа став правити разом з братом Ґирдом після смерті батька. На думку дослідників це сталося десь на початку 910-х років. Ґнупа згадується в текстах на двох рунічних каменях (DR2 і DR4), споруджених близько Хедебю в Шлезвігу дружиною Гнупи — Асфрід «по королю Сіґтрюґґу, сину свого, і Ґнупи».

Також відомо з повідомлення Відукінда Корвейського, що 934 року король Генріх I Птахолов вдерся до Данії, наклав на данів данину і змусив їх короля Ґнупу хреститися. Ця подія відноситься Відукіндом до 934 року. Згідно «Великої саги про Олафа Трюґґвесона», в Данію вдерся Ґорм Старий і вбив Ґнупу, потім інших данських правителів до затоки Шлея на півдні і встановив свою одноосібну владу. Втім все це суперечить хронології Адама Бременського, який поміщав правління сина і наступника Ґнупи Сіґтрюґґа і його поразку в період 915—917 років, тобто в період, коли архієпископом Бремена був Гоґер.

З огляду на це частина дослідників припускає, що з огляду на слабкість влади Ґнупа міг розділити володіння з сином і ще у 920-х роках продовжувати правити, зокрема в Сілленді (старовинній протодержаві з резиденцією в Рібе). Тож, коли Сіґтрюґґа було повалено Кнутом Гардекнудом або Ґормом, той міг сховатися у батька в Рібе й надалі вони разом протистояли Генріху Птахолову. Відсутність єдиного на той час правління в Ютландії підтверджують численні хроніки. Поразка змусила Сігтригга стали морським конунгом.

• Aksel E. Christensen: Vikingetidens Danmark paa oldhistorisk baggrund; 2. udgave; Akademisk Forlag, Universitetsforlaget i København 1977; ISBN 87-500-1732-2
• Adam av Bremen (1984), Historien om Hamburgstiftet och dess biskopar. Stockholm: Proprius, p. 52-3 (Book I, Chapter 48).
• Saxo Grammaticus. trans. Peter Fisher. Hilda Roderick Ellis Davidson and Peter Fisher, eds. The history of the Danes, books I—IX, DS Brewer, 1998, v. 2, p. 162