Олаф Зухвалий

Основні відомості про Олафа містяться в праці Адама Бременського «Діяння архієпископів Гамбурзької церкви». Згідно неї Олаф прийшов зі Шведської землі, 903 року повалив конунга данів Хельге й став панувати. Мав багато дітей, з яких Ґирд і Гнупа успадкували владу.

Дослідники вважають відсутність згадок про цього конунга в західноєвропейських хроніках через спрямованість політики Олафав бік узбережжя Балтії — поморських слов'ян і балтських племен. також ймовірно здійснював походи до Гардарикі, що було природньодля свея.

Разом з тим сучасні вчені не зовсім впевнені, що він був свеєм. У Адама Бременського вказується, що він прийшов зі Шведської землі. На його часдо неї вже входили землі Геталанду. Тож Олаф міг бути геатом. Водночас археологічні розвідки підтверджують факт панування свеїв та геатів на островах Фюн і Лолланн, атакож у південній Ютландії — наявність рунічного каменю в Седінгу на Лолланні, а особливо камерні поховання в Хедебю (столицю Південної Ютландії і Шлезвігу), що були характерні для свеїв та геатів.

Саме на час панування Олафа та його синів приходиться новий розквіт Хедебю, через який збільшився потік срібла та краму, здобичі, захоплених в походах й наторгованих з балтійськими народами.

• Niels Lund (1980), «Svenskevaeldet i Hedeby», Årbøger for Nordisk Oldkyndighed og Historie, p. 114-25.
• Adam av Bremen (1984), Historien om Hamburgstiftet och dess biskopar. Stockholm: Proprius, p. 52-3 (Book I, Chapter 48).
• Erik Moltke (1985), «Det svenske Hedebyrige og Danmarks samling», Årbøger for Nordisk Oldkyndighed og Historie.
• Sawyer, P. (2002). Da Danmark blev Danmark: fra ca. 700 til 1050. Gyldendal og Politikens Danmarkshistorie (in Danish). Gyldendal. p. 218. ISBN 978-87-89068-23-7.