Ґоліят (самохідна міна)

Самохідна міна «Ґоліят» (нім. Sonder Kraftfahrzeug (Зондер Крафтфарцойг тобто спецмашина) — Sd.Kfz. 302/303a/303b/3036) — наземна гусенична самохідна міна, названа на честь біблійного персонажа. Танкетка без екіпажу, керована через провід на відстані. Німецька армія використовувала «Ґоліят» протягом Другої світової війни. Ця гусенична машина була приблизно 1,6 м завдовжки, 0,85 завширшки і 0,6 заввишки. Ця конструкція несла 75—100 кг вибухової речовини і була призначена для знищення танків, щільних піхотних формувань і руйнування будівель.

Британські солдати поруч з захопленими німецькими ґоліятами.

Самохідна міна «Ґоліят» Sd.Kfz. 302 −370 кг.

Самохідна міна «Ґоліят» Sd.Kfz. 303

Самохідна міна «Ґоліят» Sd.Kfz. 302

бензиновий двигун

«Ґоліят» підривався разом із вибуховою начинкою. Спершу на ґоліятах використовували електричний двигун, але через високу ціну і важкість в ремонті, пізніші моделі, відомі як SdKfz. 303, устатковували простішим і надійнішим бензиновим двигуном потужністю 12 к.с. Хоча загалом було випущено 7564 ґоліяти, цю зброю не вважали успішною через високу вартість, низьку швидкість — 9,5 км/г, низьку прохідність, вразливість проводу і тонку броню — 10 мм, яка була не в змозі захистити міну від будь-якої форми протитанкової рушниці. Ґоліяти пізніх моделей коштували приблизно 1000 рейхсмарок (Sd.Kfz. 302 приблизно 3000 рейхсмарок) — для порівняння, 75-мм протитанкова гармата Pak 40 коштувала 12 000 рейхсмарок.