Ґудзик Дмитро Васильович

Дмитро́ Васи́льович Ґу́дзик (нар. 17 жовтня 1989(19891017) пом. 20 січня 2015) — солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни. Один із «кіборгів».

Ґудзик Дмитро Васильович
 Солдат
Загальна інформація
Народження 17 жовтня 1989(1989-10-17)
Белз
Смерть 20 січня 2015(2015-01-20) (25 років)
Донецьк
Поховання Краснопільський цвинтар
Військова служба
Роки служби 2014-2015
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Збройні сили
Рід військ  Десантні війська
Формування
 80 ОАеМБр
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Нагрудний знак «За оборону Донецького аеропорту»

Життєпис

У часі війни — водій МТ-ЛБ 80 ОАЕМБр, майстер-номер обслуги.

В ніч на 20 січня 2015 року виїхав з с. Піски забирати поранених з аеропорту Донецька. За свідченнями старшини ЗС України, командира взводу матеріального забезпечення Віталія Гнатенко: "Він повідомив рацією: "Я горю, дистанціюватися не можу". Йому дали завдання дотягнути до радіолокаційної станції. Там ми змогли б його забрати. Але він не доїхав буквально 200-300 метрів, здетонував БК і вони загинули"[1].

Через місяць тіло Дмитра вдалося вивезти з ДАП разом з тілами Владислава Алексейчука, Олексія Марченка, Петра Савчука та Миколи Самака.

Поховання відбулося 22 лютого 2015 року у м. Дніпро на Краснопільському цвинтарі. Ідентифікований на підставі експертизи ДНК, ділянка № 79[2]. Станом на квітень 2017 року похований, як тимчасово невстановлений захисник України — рідні Дмитра не впізнали тіло.

27 серпня 2021 року, після ідентифікації за ДНК, був перепохований в м. Белз на Львівщині[3].

Без Дмитра Ґудзика лишились дружина й донька.

Нагороди та вшанування

Примітки

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.