Ґульфосс

Ґульфосс (укр. Золотий Водоспад, ісл. Gullfoss, правильно — Ґудльфосс або Ґюдльфосс) — водоспад в Ісландії, розташований в ярі річки Квітау на південному заході острова.

Ґульфосс влітку
Ґульфосс проти сонця у травні 2006 року

Ґульфосс — є однією з найпопулярніших туристичних атракцій Ісландії. Широка річка Квітау стрімко тече в напрямку півдня. Близько кілометра над водоспадом вона різко повертає вліво і тече вниз широко зігнутими трисходовими порогами і тоді раптово спадає двома ступенями (11 м і 21 м) у прогалину глибиною 32 метри. Прогалина, шириною 20 метрів і довжиною 2,5 кілометрів оточує у првих кінцях потік річки. Середній об'єм води, що спадає через це водоспад — 140 м³/кв. влітку та 80 м³/кв. взимку. Найбільший потік, який було виміряно — 2000 м³/кв.

При наближенні до водоспаду, прогалину не видно, і видається, що потужна річка просто щезає у землю.

Протягом першої половини 20-го століття і пізніші роки, йшло багато дискусій щодо використання Ґульфоссу для створення електроенергії. В цей період, водоспад винаймався закордонними інвесторам його власниками Тоумасом Тоумассоном і Гальдоуром Гальдоурссоном. Проте, спроби інвесторів були безуспішними, частково через брак грошей. Водоспад було пізніше продано ісландській державі. Навіть після його продажі, були плани використанні річки Квітау, які б назавжди змінили водоспад. Це не було зроблено і тепер водоспад захищено.

Сіґрідур Тоумасдоуттір, донька Тоумаса Тоумассона намагалася зберегти водоспад від використання і навіть погрожувала сама кинутися у водоспад. Незважаючи на популярність цієї історії, що Сіґрідур справді врятувала водоспад від використання, розповсюджена думка, що це оповідання є просто вигадкою. Кам'яний меморіал, присвячений Сіґрідур, розташований над водоспадом та зображує її образ.

Інша панорама водоспаду
Веселка на водоспадом
Гульфосс наприкінці березня, 2007

Разом із Тінґветлір та гейзерами соколиної долини Гойкадалюр Ґульфосс складає Золоте кільце Ісландії, популярний денний туристичний маршрут для туристів які відвідують цю північну землю.

Дивіться теж

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.