Ґунабхірам Баруа

Ґунабхірам Баруа (*গুণাভিৰাম বৰুৱা; 1837 1894) — індійський громадський діяч, драматург, письменник, історик, що складав твори гінді та ассамською мовою.

Ґунабхірам Баруа
асс. গুণাভিৰাম বৰুৱা
Народився 1837
Помер 1894
Країна  Британська Індія
Діяльність драматург, письменник
Alma mater Presidency Universityd
Знання мов асамська і гінді
У шлюбі з 2 дружини
Діти 2 сини та 1 донька

Життєпис

Походив з ассамської родини. Навчався у Президентському коледжі у Калькуті. у 1860 році поступив на державну службу — до комісаріату при уряді Британської Індії. Підтримував гуманізацію, виступав за соціальні реформи. Приєднався до руху Брахмо Самадж, що виступала двигуном Бенгальського Відродження. З 1846 року співпрацював з журналом «Орунобой» У 1850-х роках почав складти перші свої п'єси. Служив помічником комісара в Ассамі та Бенгалії. У 1885—1886 роках видавав журнал «Ассам-Бандх» («Друзі Ассаму»), в якому був постійним дописувачем. У 1890 році пішов у відставку.

Творчість

Йому належить велика заслуга в пропаганді національної спадщини ассамців, впровадження розмовної мови в літературну практику. Соціально-побутові п'єси «Рам і Навамі» (1857 рік), «Бенгалець і бенгалка», присвячені темі трагічного становища вдів, були значним внеском у ассамську драматургію. Вперше в драмах Баруа героями стають реальні, прості люди.

Є автором ґрунтовної праці «Історія Ассама» (1875 рік), а також «Біографія Анандхарама Дхекіяла Пхукана» (1880 рік), які написані мовою, позбавленою санскритської лексики і стандартів традиційної образності, близькою до мови ассамських хронік.

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.