228-й мотострілецький полк (РФ)

228-й мотострілецький Севастопольський ордена Олександра Невського полк — механізований полк у складі 90-ї танкової дивізії Сухопутних військ Збройних сил СРСР і Російської Федерації.

Умовне найменування — Військова частина № 22316 (в/ч 22316). Скорочене найменування — 228 мсп.

Разом з 90-ю танковою дивізією входить до 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу. Пункт постійної дислокації — місто Катеринбург Свердловської області.

Історія

1-ше формування

777-й стрілецький полк було створено 1943 року у складі 227-ї стрілецької дивізії 2-го формування.[1]

У 1953 році 777-й стрілецький полк переформовано на 228-й механізований полк (в/ч 91060) 74-ї механізованої Темрюкської Червонопрапорної дивізії[2].

25 червня 1957 року 228-й механізований полк 74-ї механізованої дивізії переформований в 228-й мотострілецький полк (в/ч 91060) 74-ї мотострілецької Темрюкської Червонопрапорної дивізії[3][2]. Навесні 1959 року 228-й мотострілецький полк включено до складу 85-ї мотострілецької дивізії замість розформованого 103-го мотострілецького полку[4].

В кінці 1980-х років 228-й механізований полк перебував у складі 85-ї мотострілецької Ленінградсько-Павловської Червонопрапорної дивізії, й дислокувався у Новосибірську-17.[5]

У 2009 році в ході реформи Збройних сил Росії полк було розформовано.

2-ге формування

32 омсбр дислокувалася на Шиловському полігоні (гарнізоні) за 45 км від Новосибірська. Штаб 32-ї омсбр було розташовано у Новосибірську на вулиці Гараніна[6].

2-га дивізія народного рушення створена 1941 року з робітників Ленінграду. У вересні 1941 року дивізія перейменована на 85-ту стрілецьку дивізію. Усі 900 днів блокади формування перебувало у Ленінграді. Найменовання Павловська дивізії надано 1944 року за взяття Павловська. 1945 року 85-та дивізія передислокована у Бердськ під Новосибірськом. 1949 року дивізію передислоковано до селища Ярково (Шиловський полігон або гарнізовн)[7] й Новосибірськ. Нагорода 1967 року орденом Червоного Прапору надано за прорив блокади Ленінграда. 2009 року дивізію реорганізовано на 32-гу окрему Ленинградсько-Павловську Червонопрапорну бригаду. Бригада була сумнозвісно відома відбиттям контрактнику селезінки командиром роти[7], вбивством через необорежне відношення до зброї та розкраданням майна[8].

У 2016 році 32-га бригада перетворена на 228-й механізований Севастопольський ордена Олександра Невського полк було відроджено у складі 90-ї гвардійської танкової Вітебсько-Новгородської двічі Червонопрапорної дивізії з 32-ї окремої мотострілецької бригади.[9]

Пунктом постійної дислокації полку стало місто Катеринбург, 32-ге військове містечко.[10][6]

Командири

2005—2006 роки — Цоков Олег Юрійович полковник.

Примітки
  1. В.И. Феськов, К.А. Калашников, В.И. Голиков. {{{Заголовок}}}. — Томск : Издательство Томского университета, 2003. — С. 96. — ISBN 5-7511-1624-0.
  2. Феськов, 2013, с. 214.
  3. Феськов, 2013, с. 172.
  4. Феськов, 2013, с. 175.
  5. Феськов, 2013, с. 560.
  6. ЦВО. milkavkaz.com. Процитовано 29 січня 2020.
  7. Удалили селезенку солдату-срочнику из Искитима после избиения командиром. КУРЬЕР.СРЕДА.Бердск - новости Бердска. 17 грудня 2015. Процитовано 29 січня 2020.
  8. Чистил пулемет и убил сослуживца солдат в Новосибирске. vn.ru. Процитовано 29 січня 2020.
  9. Войсковая часть 22316 (32-я ОМСБр). Воинские части России (ru-RU). 14 серпня 2015. Процитовано 29 січня 2020.
  10. Формируемая на Урале танковая дивизия получила 50 бронетранспортёров БТР-82А (рос.). 22 листопада 2016. Архів оригіналу за 1 березня 2017. Процитовано 15 жовтня 2017.

Література
  • Феськов В. И., Голиков В. И., Калашников К. А., Слугин С. А. Вооружённые Силы СССР после Второй мировой войны: от Красной Армии к Советской. Часть 1: Сухопутные войска. — Томск: Издательство Томского университета, 2013. — 640 p. — ISBN 978-5-89503-530-6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.