41-ша загальновійськова армія (РФ)
41-ша загальновійськова армія (в/ч 64128) — армія сухопутних військ Росії у Центральному військовому окрузі зі штабом в м. Новосибірську.
41-ша загальновійськова армія | |
---|---|
рос. 41-я общевойсковая армия | |
Емблема | |
Країна | Росія |
Вид | Сухопутні війська |
У складі | Центральний ВО |
Штаб | Новосибірськ |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Історія
Згідно Указу Президента Російської Федерації від 27.07.1998 року №900 і наказу Міністра оборони РФ на базі управління Сибірського військового округу 1 грудня 1998 р. сформовано управління 41-ї загальновійськової армії зі штабом в м. Новосибірську.
На виконання вимог Директиви Міністра оборони ЗС РФ 19.01.2009 р. № Д-08 управління 41-ї армії переформовано в управління 41-ї загальновійськової армії (оперативне командування).
Згідно Указу Президента Російської Федерації від 06.07.2010 року №843 і директиви Міністра оборони РФ з 1 вересня 2010 року 41-ша армія зі складу військ Сибірського військового округу переведена до складу військ Центрального військового округу.
Склад
До складу армії входять мотострілецькі та артилерійські з'єднання. З'єднання та військові частини 41-ї армії дислоковані на території 7 суб'єктів Російської Федерації: Новосибірська, Омська, Кемеровська, Іркутська області, Алтайський край, Тува, Хакасія.
- 90-та танкова дивізія, в/ч 86274, м. Чебаркуль, Челябінська область;
- 6-й танковий полк, в/ч 93992, м. Чебаркуль, Челябінська область;
- 80-й танковий полк, в/ч 87441, м. Чебаркуль, Челябінська область;
- 239-й танковий полк, в/ч 89547, м. Чебаркуль, Челябінська область;
- 228-й мотострілецький полк, в/ч 22316, Катеринбург, Свердловська область, 32-й військове містечко (колишня 32-га окрема мотострілецька бригада;
- 400-й самохідно-артилерійський полк, в/ч 15871, м. Чебаркуль, Челябінська область потім передислокована у м Карабаш;
- зенітний ракетний полк, м. Чебаркуль, Челябінська область;
- окремий розвідувальний батальйон, в/ч 17654, м. Чебаркуль, Челябінська область;
- окремий інженерно-саперний батальйон, в/ч 84975, м. Чебаркуль, Челябінська область;
- 33-й окремий батальйон зв'язку, в/ч 94015, м. Чебаркуль, Челябінська область;
- окремий батальйон матеріального забезпечення;
- окремий медичний батальйон;
- 35-та окрема мотострілецька бригада, в/ч 41659, Алейськ (Алтайський край);
- 41-ша окрема мотострілецька бригада (Кизил), в/ч 55115[1] (створена на базі 55-ї окремої мотострілецької бригади);
- 74-та окрема мотострілецька бригада, в/ч 21005, селище Юрга, Кемерово);[1]
- 61-ша зенітна ракетна бригада, в/ч 31466, м. Бійськ[1] або м Юрга, (Кемеровська область);
- 119-та ракетна бригада, в/ч 49547, селище Еланський, Свердловська область;
- 120-та гвардійська артилерійська бригада, в/ч 59361 місто Юрга й селище Чисті Ключи Кемеровської області;
- 35-та Талліннська ордена Червоної Зірки бригада управління, в/ч 57849, селище Коченево;
- 106-та окрема бригада МТЗ, в/ч 72154 (Юрга);
- 10-й полк РХБЗ, в/ч 55121, с. Топчиха, Алтайський край;
- 75-й вузол зв'язку (Калинівка);
- 201-ша Гатчинська ордена Жукова двічі Червонопрапорна військова база, в/ч 01162 (Таджикистан, Душанбе, Курган-Тюбе; що посилена Окремою мотострілецькою бригадою):[1]
- Гарнізон міста Душанбе:
- управління бази,
- реактивний артилерійський дивізіон,
- зенітний ракетний дивізіон,
- стрілецька рота снайперів,
- розвідувальний батальйон (у складі розвідувальної роти, 2 розвідувальних рот спеціального призначення, роти радіоелектронної розвідки),
- ремонтно-відновлювальний батальйон (у складі 3-х рот),
- рота БПЛА,
- батальйон управління (зв'язку),
- батальйон матеріального забезпечення,
- центр радіоелектронної боротьби,
- взвод управління начальника артилерії,
- взвод управління начальника ППО;
- 109-й гарнізонний суд,
- філія 354-го окружного військового клінічного госпіталю;
- 92-й мотострілецький полк, в/ч 31691, Душамбе;
- 149-й мотострілецький полк, в/ч 54306, Душамбе;
- 191-й мотострілецький полк, в/ч 83364, Курган-Тюбе;
- Полігони: Момірак, Ляур, Самбулі.
- Гарнізон міста Душанбе:
Російське вторгнення в Україну (2022)
3 березня 2022 року, згідно повідомлення на офіційній сторінці Сухопутних військ ЗС України, в ході відбиття російського вторгнення в Україну було ліквідовано заступника командувача 41-ї загальновійськової армії Центрального військового округу Росії, генерал-майора Андрія Суховецького[2][3].
Командування
Командувачі:
- 01.2016—11.2018 — генерал-майор, з 2017 генерал-лейтенант Завізьон Олексій Володимирович;
- 11.2018—08.2020 — генерал-майор Резанцев Яків Володимирович;
- 08.2020—дотепер — генерал-майор, з 10.12.2020 Рижков Сергій Борисович;.
Начальники штабу — перші заступники командувача:
- 2014—2015 — генерал-майор Завізьон Олексій Володимирович[4];
- 18.09.2020—дотепер — генерал-майор Герасимов Віталий Петрович.
Джерела
Примітки
- Юрий Бараш (05.11.2018). ОСОБЕННОСТИ НОВЫХ ДИВИЗИЙ СУХОПУТНЫХ ВОЙСК РОССИИ. Часть 1. opk.com.ua. Процитовано 11 січня 2020.
- Заступник командувача 41-ї російської армії загинув у війні з Україною. 03.03.2022
- ЗСУ знищили генерал-майора армії РФ. 03.03.2022, 14:36
- Участник боевых действий на Кавказе стал замкомандующего 41 армии ЦВО. РИА Новости (рос.). 20140121T1711+0400Z. Процитовано 24 жовтня 2017.