3-тя кавалерійська дивізія (Російська імперія)

3-тя кавалерійська дивізія — кавалерійське з'єднання в складі Російської імператорської армії. З початком Української революції 1917—1921 рр. дивізія була частково українізована. Штаб дивізії: Ковно. Входила в 3-й армійський корпус.

3-тя кавалерійська дивізія
На службі 1875 1918
Країна Російська імперія
 УНР
Належність Російська імператорська армія
 Армія УНР
Вид сухопутні війська
Тип Кавалерія
Чисельність 16 000
Командування
Поточний
командувач
 Армія УНР Біскупський Василь Вікторович

Восени 1917 року як вказує Михайло Ковальчук частина бійців 3-й кавалерійської дивізії визнала радянську владу частина оголосила нейтралітет. При цьому на карті що вміщена в книгу Ковальчука М. зазначено що 3-тя кавалерійська дивізія була наполовину украінізірованна.[1]

Про те, що частина дивізії в кінці 1917 року була україномовна писав у своїй книзі Українська армія в боротьбі за державність Лев Шанковський.[2]

Історія

Перша Світова війна 1914-1917

3-тя кавалерійська дивізія приймала участь в Першій світовій війні, зокрема Східно-Прусської операції 1914 року [3] та в Люблин-Холмській битві 9-22 липня 1915 року[4][5].

Українська революція 1917—1921 рр.

10 лютого 1918 року Антонов-Овсієнко наказав комісару Ізюмського повіту Шарову роззброїти залишки дивізії яка перебувала в районі Покровська. Матеріальна частина дивізії була передана в ЦШКГД[6].

Станом на 18 січня 1918 року[7]:

Підкорилися РНК РРФСР

  • 3-й драгунський Новоросійський полк
  • 3-й уланський Смоленський полк
  • 3-й Донський козачий полк
  • 3-й кінно-артилерійський дивізіон

Заявили про нейтралітет

Станом на 31 січня Антонов-Овсієнко заявляв що вже половина дивізії заявила про свій нейтралітет[8].

Більшовик Вишняков пише що в кінці лютого 1918 дивізія була ліквідована. Частина дивізії українізувалася і пішла похідним порядком частина, кинули зброю і розійшлися по домівках.

Склад дивізії

Погон полковника 3-го гусарського Єлисаветградського полку, 2-ї бригади 3-ї кавалерійської дивізії, 1912-1917 рр.

Командування дивізії

Начальники дивізії

  • 27.07.1875 — хх.хх.1879 — генерал-лейтенант барон Гершау, Олександр Петрович
  • 12.04.1880 — 18.11.1894 — генерал-майор (з 15.05.1883 генерал-лейтенант) Краєвський, Костянтин Станіславович
  • 24.11.1894 — 17.08.1898 — генерал-майор (з 14.05.1896 генерал-лейтенант) Сухотін, Микола Миколайович
  • 24.11.1898 — 12.01.1905 — генерал-лейтенант Волькенау, Іван Васильович
  • 08.03.1905 — 29.12.1906 — генерал-лейтенант Бістро, Олександр Миколайович
  • 29.12.1906 — 24.07.1908 — генерал-лейтенант Оболешев, Олександр Дмитрович
  • 31.08.1908 — 15.05.1912 — генерал-лейтенант Шейдеман, Сергій Михайлович
  • 21.05.1912 — 18.08.1914 — генерал-майор (з 03.10.1913 генерал-лейтенант) Бельгард, Володимир Карлович
  • 22.08.1914 — 13.04.1917 — генерал-майор (з 06.12.1914 генерал-лейтенант) Леонтович, Євген Олександрович
  • 16.05.1917 — 29.04.1918 — генерал-майор Біскупський Василь Вікторович

Начальники штабу дивізії

  • 27.07.1875 — 06.02.1876 — полковник Макшеєв-Машона, Микола Олександрович
  • 04.11.1880 — 23.12.1889 — полковник Волькенау, Іван Васильович
  • 05.02.1890 — 24.02.1892 — полковник Гарнак, Олександр Леонтійович
  • 11.03.1892 — 09.01.1895 — полковник М. Н. Есаулов
  • 09.01.1895 — 20.07.1895 — в. д. полковник Бобир, Микола Павлович
  • 28.07.1895 — 28.01.1900 — Генерального штабу полковник Зарубін, Микола Олександрович
  • 17.02.1900 — 24.03.1901 — в. д. полковник Бенескул, Володимир Онуфрійович
  • 21.03.1901 — 03.03.1903 — полковник Іозефовіч, Фелікс Домінікович
  • 24.04.1903 — 22.02.1907 — полковник Петерс, Володимир Миколайович
  • 22.02.1907 — 17.07.1907 — полковник Усов, Адріан Володимирович
  • 17.07.1907 — 22.01.1911 — полковник Рубець, Федір Васильович
  • 05.02.1911 — 18.10.1914 — полковник Максимович-Васильківський, Павло Васильович
  • 08.11.1914 — 09.05.1915 — полковник А. П. Разгонов
  • 14.06.1915 — 22.07.1915 — полковник Н. Н. Жілін
  • 16.08.1915 — 16.09.1917 — в. д. підполковник Щербаков, Микола Петрович
  • 1917 — підполковник Крейтер, Володимир Володимирович

Командири 1-ї бригади

  • 31.08.1881 — 31.10.1881 — генерал-майор Мов, Микола Костянтинович
  • 31.10.1881 — 22.06.1886 — генерал-майор сукна, Фрідріх Фрідріхович
  • 22.06.1886 — після 01.01.1891 — генерал-майор Арнольді, Євген Кирилович
  • 06.09.1891 — 12.05.1897 — генерал-майор Желтухин, Антон Миколайович
  • 26.05.1897 — 09.04.1899 — генерал-майор Дембський, Костянтин Варфоломійович
  • 28.04.1899 — 03.02.1904 — генерал-майор Карганов, Адам Соломонович
  • 04.02.1904 — 03.05.1908 — генерал-майор Коломнін, Дмитро Дмитрович
  • 03.05.1908 — 29.01.1915 — генерал-майор Торнау, Олександр Георгійович
  • 27.02.1915 — 25.06.1915 — генерал-майор Ладиженський, Гавриїл Михайлович
  • 25.06.1915 — 26.06.1916 — генерал-майор Залеський, Петро Іванович
  • 26.06.1916 — 04.01.1917 — генерал-майор Ярмінскій Олександр Францевич
  • 15.01.1917 — 16.05.1917 — генерал-майор Біскупський, Василь Вікторович
  • 19.05.1917 — полковник Хмиря, Петро Євгенович Командири 2-ї бригади
  • 27.07.1875 — 12.04.1880 — генерал-майор Краєвський, Костянтин Станіславович
  • 20.04.1880 — 01.11.1889 — генерал-майор Жданов, Володимир Петрович
  • 07.02.1890 — 17.11.1890 — генерал-майор Мандрикін, Олексій Григорович
  • 26.11.1890 — 07.11.1895 — генерал-майор Иловайский, Ілля Васильович
  • 20.11.1895 — 04.04.1901 — генерал-майор Трегубов, Олександр Олександрович
  • 14.04.1901 — 18.02.1910 — генерал-майор Верба, Федір Семенович
  • 23.02.1910 — 22.06.1912 — генерал-майор Іванов, Олександр Миколайович
  • 22.06.1912 — 09.11.1913 — генерал-майор Миколаїв, Андрій Михайлович
  • 09.11.1913 — 11.10.1914 — генерал-майор барон фон Майдель, Володимир Миколайович
  • 26.12.1914 — генерал-майор Хандак, Павло Георгійович

Командири 3-го кінно-артилерійського дивізіону

  • 06.05.1895 — 28.12.1895 — полковник Левицький, Олександр Пафнутьевич
  • 01.01.1896 — 02.05.1900 — полковник Слезкин, Олексій Михайлович
  • 22.05.1900 — 18.02.1907 — полковник Блюмер, Каспар Миколайович
  • 14.03.1907 — 25.08.1908 — полковник Белькович, Микола Миколайович
  • 25.08.1908 — 10.12.1913 — полковник Давидов, Григорій Олексійович
  • 13.01.1914 — 31.03.1915 — полковник Захарченко, Іван Олександрович
  • 11.05.1915 — полковник С. Д. Полянскій

Перейшли в Українську армію

Примітки

  1. Ковальчук М. Битва двох революцій: Перша війна Української Народної Республіки з Радянської Росією. 1917‒1918 pp. Стр 446
  2. Шанковський Л. Українська армія в боротьбі за державність. Стр 42
  3. Конница в Восточной Пруссии, 1914-й. Пилькален и Каушен. btgv.ru. Процитовано 24 жовтня 2020.
  4. Люблин-Холмская битва 1915 г. Ч. 1. Три стратегических направления. btgv.ru. Процитовано 9 вересня 2020.
  5. Люблин-Холмская битва 1915 г. Ч. 7. Финальный аккорд. btgv.ru. Процитовано 14 грудня 2020.
  6. Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. — Том 1. Стр 236
  7. Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. — Том 1. Стр 108
  8. Антонов-Овсеенко В. А. Записки о гражданской войне: в 4 т. — Том 1.  Стр 221

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.