39-та танкова дивізія (СРСР)
39-а танкова дивізія — військове з'єднання РСЧА у складі 16-го механізованого корпусу (16 МК) до та під час Німецько-радянської війни.
| 39-а танкова дивізія | |
|---|---|
| На службі | 1941 |
| Країна |
 СРСР |
| Вид | Сухопутні війська |
| Тип |
 Автобронетанкові війська |
| Гарнізон/Штаб | Чернівці |
| Війни/битви | Німецько-радянська війна, Битва під Уманню |
Історія
39-а танкова дивізія (39 ТД) була сформована навесні 1941 року.
З початком німецько-радянської війни, дивізія разом з частинами 16-го МК вела оборонні бої, поступово відступаючи на схід. В результаті липневих боїв дивізія понесла великі втрати. 30 липня, після передачі до складу 6-ї армії, з її решток було організовано 39-й звідний танковий полк.
2 серпня 1941 року 39-а ТД разом з 6-ю та 12-ю арміями потрапила в Уманський котел, де і була розгромлена остаточно. Командиру дивізії полковнику М. В. Старкову вдалося вирватися з оточення.
19 вересня 1941 року розформована.
Повна назва
39-а танкова дивізія
Підпорядкування
- Київський військовий округ, 16-й механізований корпус, (до 22 червня 1941)
- Південно-Західний фронт, 12-а армія, 16-й механізований корпус (22 червня – 25 червня 1941)
- Південний фронт, 18-а армія, 16-й механізований корпус (25 червня — 9 липня 1941)
- Південний фронт, 18-й механізований корпус (9 липня – 19 липня 1941)
- Південний фронт, 18-а армія, 18-й механізований корпус (19 липня – 30 липня 1941)
- Південний фронт, 6-а армія (30 липня – 7 серпня 1941)
Склад
- 77-й танковий полк
- 78-й танковий полк
- 39-й мотострілецький полк
- 39-й гаубичний артилерійський полк
- 39-й окремий зенітно-артилерійський дивізіон
- 39-й розвідувальний батальйон
- 39-й понтонний батальйон
- 39-й окремий батальйон зв'язку
- 39-й ремонтно-відновлювальний батальйон
- 39-й медико-санітарний батальйон
- 39-й автотранспортний батальйон
- 39-й ремонтно-відновлювальний батальйон
- 39-а рота регулювання
- 39-й польовий хлібозавод
- 707-а польова поштова станція
- 524-а польова каса Держбанку
Командири
- Полковник М. В. Старков
Література
- Даценко В.В. Зеленая брама: возвращение к легенде. — Кировоград : Имэкс-ЛТД, 2013. — 460 с.
- Дриг Е. Механизированные корпуса РККА в бою: История автобронетанковых войск Красной Армии в 1940 – 1941 годах. — Москва : АСТ, АСТ МОСКВА, Транзиткнига, 2005. — 830 с.
- Дроговоз И. Железный кулак РККА // Техника молодежи. — Москва, 1999.
- Ковальский М.И. По следам погибших армий. — Кировоград : Центрально-Украинское издательство, 2014. — 346 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.