4D-кіно
4D-кіно — маркетинговий термін, що описує комбінацію 3D-кіно і фізичних ефектів, синхронізованих з фільмом. Глядачі можуть відчувати рух і вібрацію сидінь, вітер, дим, бризки води, запахи. З просторовим четвертим виміром не має нічого спільного.
Так, як встановлення фізичних ефектів доволі дороге, то їх установлюють в спеціально обладнаних кінотеатрах, які переважно знаходяться в парках розваг, де перебуває велика кількість людей. Однак, деякі 3D-кінотеатри надають можливість перегляду повнометражних фільмів у 4D. Серед них,
фільми — Подорож до центру Землі (2008) та Аватар (2009).
Статус терміна
З одного боку, «4D-кіно» можна вважати кінематографічною системою, з іншого боку, це — атракціон. Тому, в окремих випадках (в залежності від вигоди та зручності), термін відноситься чи до першого, чи до другого, на розсуд представників окремо взятого закладу, чи виробників обладнання.
Кінотеатр
Являє собою вдосконалений цифровий кінотеатр, в якому використовуються спеціальні крісла з двигунами, форсунками, додатковими акустичними системами. Також в залі можуть бути встановлені окремі генератори запаху, світла та інших спецефектів. В деяких кінотеатрах йдуть ще далі і називаючи це «5D-кіно», обґрунтовуючи це тим, що «4D» — це «3D» плюс ефекти навколишнього середовища, а динамічний рух платформ додає вже «п'ятий вимір». Також можна зустріти термін «6D-кіно» (та інше) чи узагальнюючий «XD-кіно», що також є маркетинговим ходом.
Фізіологія
Усі існуючі кінотеатри з подібними маркетинговими назвами основані на кіносистемах 3D. Залучення фільмом інших органів чуття (які, разом з інформацією від очей, створюють у мозку цілісну картину світу) забезпечило новизну і велику передачу вихідної (знятої) інформації, якою були оснащені звичайні 3D-кінотеатри.
Фільми
Основний репертуар 4D-кінозалів складається з нетривалих фільмів (3-15 хвилин), повністю створених завдяки комп'ютерній графіці. Характерною особливістю таких фільмів є те, що більша частина з них, зняті одним кадром, від першого лиця. Частіше всього такі фільми називають райдами і ділять на декілька розповсюджених жанрів.
Кіно «з запахом»
Ароматизація залу також є 4D-ефектом. Одним з перших фільмів, що передає запахи, в 2011 році став фільм «Діти шпигунів 4D», де роль 4D виконував Аромаскоп — картка, оброблена маслами з запахом. В певний момент на екрані з'являлась цифра, і глядачі повинні були потерти ту ж саму цифру на своїй карточці. Ця технологія називається Scratch and sniff, яку вже використовували раніше під назвами AromaRama та Odorama.