82-мм міномет БМ-37

В 1936 році на озброєння Червоної Армії був прийнятий 82-мм батальйонний міномет обр.1936 року (БМ-36).

За результатами використання в військах в ленінградському СКБ-4 Б. І. Шавиріна був розроблений удосконалений варіант міномета БМ-36. При збереженні початкової конструктивної схеми міномета практично всі його елементи були доопрацьовані з урахуванням вимог серійного виробництва.

Основні відмінності:

- встановлена ​​нова опорна плита мембранного типу круглої форми з бічним зрізом (у той час як у БМ-36 була опорна плита прямокутної форми, у якій при стрільбі деформувалися кути);

- маса нового міномета становила 56 кг - майже на 8 кг менше;

- висота ударника зменшилася з 26 мм до 8 мм;

- збільшений хід амортизатора.

Міномет Шавиріна був простіше у виробництві і забезпечував розрахунком зручність при його обслуговуванні. Після завершення випробувань постановою Комітету оборони від 26 лютого 1939 його прийняли на озброєння під назвою «82-мм батальйонний міномет обр. 1937 »(БМ-37).

Малосерійне виробництво 82-мм мінометів почалося в 1935-1936 роках, однак в необхідних масштабах 82-мм міномети Червона армія почала отримувати тільки перед початком радянсько-німецької війни (на 22 червня 1941 налічувалося 14200 шт. 82-мм мінометів). Під час війни виробництво було збільшено в рази.

Першою війною для міномета став конфлікт за Халгін Гол у 1939-му, потім він використовувався в усіх війнах Радянського Союзу.

На початку 1970-х років міномет був знятий з озброєння Радянської армії і замінений на нові, полегшені по вазі 82-мм міномети 2Б14 «Піднос» зразка 1981.

Тим не менш, відзначені випадки застосування мінометів цього типу (зі складів мобілізаційного резерву) в конфліктах на пострадянському просторі (зокрема, в чеченській війні росіянами та в російсько-українській війні українським військом).

• 82-мм батальйонний міномет зразка 1941 - відрізнявся від зразка 1937 наявністю колісного ходу, опорною плитою арочної конструкції (по типу 120-мм міномета), а також двоногі іншої конструкції. Колеса встановлювались на півосі ніг двоноги і при стрільбі знімалися.

• 82-мм батальйонний міномет зразка 1943 - модифікація зразка 1941. В ході модернізації була змінена конструкція двоноги, колеса та кріплення прицілу.

• Єгипет: Виготовлявся по ліцензії як «Хелуан М-69» (Helwan M-69)
• Китайська Народна Республіка: Виготовлявся по ліцензії як «Тип 53» (Type 53)
• - СРСР
• Фінляндія: Під час війни трофейні міномети зразка 1937 року бул прийняті на озброєння як 82Krh/37, зразка 1941 року - 82Krh/41
•  Третій Рейх: Під час війни трофейні міномети зразка 1937 року бул прийняті на озброєння охоронно-поліцейських формувань як 8,2-cm Granatwerfer 274/2(r), зразка 1941 року - 8,2-cm Granatwerfer 274/3(r)[1].
•  Чехія
• Румунія
•  НДР: з 1951 року надходив на озброєння підрозділів казармовою народної поліції, надалі перебував на озброєнні Національної народної армії під найменуванням 82-mm-Granatwerfer Modell 37/41. Станом на 1990 рік на озброєнні залишалося 325 од. мінометів цього типу.
• Куба
•  Мадагаскар
• Україна: станом на 2011 знаходились на зберіганні[2], з 2014 прийняті на озброєння.