91-ша піхотна дивізія (США)
91-ша піхотна дивізія (США) (англ. 91st Infantry Division (United States) — військове з'єднання, піхотна дивізія армії США. Дивізія брала участь у бойових діях Першої та Другої світових війн.
91-ша піхотна дивізія (США) 91st Infantry Division (United States) | |
---|---|
Нарукавний шеврон дивізії | |
На службі |
1917–1919 1921-1945 1946–2009 2009-2010 2010–по т.ч. |
Країна | США |
Вид | армія США |
Тип | піхотна дивізія |
Чисельність | дивізія |
Гарнізон/Штаб | Форт Хантер Ліггет, Монтерей, Каліфорнія |
Прізвиська |
«Дивізія Дикого Заходу» (англ. "Wild West Division" «Порохова річка» (англ. "Powder River" |
Гасло | «Порохова річка, давай Бак!» (англ. "Powder River, Let'er Buck!")[1] |
Війни/битви | |
Вебсайт | 91st Training Division |
Командування | |
Визначні командувачі |
Чарльз Герхардт |
Знаки розрізнення | |
Відзнака дивізії | |
| |
Медіафайли на Вікісховищі |
Історія
91-ша піхотна дивізія була сформована 5 серпня 1917 року у Форт Льюїсі, поблизу Такоми, штат Вашингтон. З'єднання складалося з 181-ї, 182-ї піхотних бригад та 166-ї бригади польової артилерії, кулеметного батальйону, а також частин та підрозділів інженерних військ та зв'язку.
Влітку 1918 року 91-ша дивізія прибула на Західний фронт до складу V корпусу Американських експедиційних сил. Під час 100-денного наступу військ союзників на Західному фронті дивізія брала участь у боях за Сен-Мієль та в Мез-Аргоннській операції. На її рахунку розгром 1-ї гвардійської піхотної дивізії в ході битви. Останні дні війни билася у складі 6-ї французької армії дивізійного генерала Антуана де Бойсоді.
Після завершення воєнних дій повернулася до США, де незабаром була розформована. 1921 році 91-ша дивізія була знову активована та включена до сил Організованого резерву армії США, перебуваючи в штаті Каліфорнія.
15 серпня 1942 року у Кемп-Вайт, штат Орегон, дивізія включена до складу регулярної армії та 3 квітня 1944 року відправлена на Європейський театр війни. Дивізія увійшла до складу сил 5-ї армії генерал Кларка, що билася в Італії. Бої за Рим, при прориві Готської лінії, у Північній Італії.
За 125 днів бойових дій дивізія втратила 8 744 особи, зокрема 1 400 — загинули в боях, 6 748 — були поранені, 262 — зниклий безвісти та 334 — потрапили у полон.
З грудня 1946 року, після нетривалої деактивації, 91-ша піхотна дивізія знову відновлена, як частина Резерву армії, з 1959 року — вона навчальна дивізія Резерву армії США.
Відомі військовослужбовці дивізії
- Ерл Воррен — 14-й голова Верховного суду США у 1953–1969 роках.
Див. також
- Командування сил армії США
- Командування резерву армії США
- Центр підготовки сил спеціальних операцій армії США
- Військовий округ армії США «Вашингтон»
- Командно-штабний коледж армії США
Джерела
- 91st Training Division(англ.)
- 91st Division (Training Support)(англ.)
- Unit History: 91st Infantry Division(англ.)
Примітки
Література
- John J. McGrath, The Brigade: A History, Its Organization and Employment in the US Army, 2009, page 232