AS-102 (SA-7)
«SA-7» (англ. Saturn-Apollo 7, Сатурн-Аполлон-7) — сьомий, останній, випробувальний політ ракети-носія Сатурн-1, здійснений за програмою Аполлон. Третій запуск двоступеневої ракети (блок 2). Безпілотний випробувальний політ. Другий політ масогабаритної моделі корабля Аполлон.
Сатурн-Аполлон-7 | |
---|---|
Основні параметри | |
COSPAR ID | 1964-057A |
NORAD ID | 00833 |
Тип апарата | орбітальний, випробувальний |
Дата запуску | 18 вересня 1964, 16:22:43 UTC |
Ракета-носій | Сатурн-1 (#SA-7) |
Космодром | Мис Канаверал, СК-37Бі |
Тривалість польоту | 3,86 доби |
Схід з орбіти | 22 вересня 1964, 12:57 UTC |
Орбітальні дані | |
Ексцентриситет | 0,002 |
Нахил орбіти | 31,72° |
Період обертання | 88,3 хв |
Апоцентр | 203 |
Перицентр | 178 |
Сатурн-Аполлон-7 | |||||
---|---|---|---|---|---|
Тип космічного корабля | випробувальний | ||||
Ракета-носій | Сатурн-1 (#SA-7) | ||||
Місце запуску | Мис Канаверал, СК-37Бі | ||||
Дата запуску | 18 вересня 1964, 16:22:43 UTC | ||||
Дата посадки | 22 вересня 1964, 12:57 UTC | ||||
Кількість обертів | 59 | ||||
Пов'язані місії | |||||
|
Опис
Сатурн-1 була двоступеневою ракетою-носієм зі ступенів S-I і S-IV. Нагорі другого ступеня було прикріплено масогабаритний макет корабля Аполлон (BP-15) у складі командного і службового відсіків масою 7 800 кг.
Командний відсік у формі алюмінієвого конуса зі сферичною основою, діаметром основи 391 см, висотою конуса 356 см, був вкритий корком для теплозахисту й імітував розміри, масу, форму і центр маси відсіку у пілотованому польоті.
На вершині відсіку було змонтовано башту системи порятунку на старті висотою 305 см, до якої було прикріплено макет двигуна довжиною 470 см
Службовий відсік з алюмінію, діаметром 391 см, довжиною 358 см, розташовувався під командним відсіком.
Масогабаритний макет кріпився до розгінного блоку, який кріпився до перехідника.
Після запуску перехідник з відсіком приладів залишався прикріпленим до другого ступеня і макету.
Відсік приладів масою 16 650 кг довжиною 24,4 м використовувався для розміщення приладів, що вимірювали 133 показники, зокрема перепади температур і аеродинамічні навантаження. Також відсік мав три телеметричні системи.
Підготовка
На початку липня обслуга виявила пошкоджений кисневий розподільник на одному з двигунів першого ступеня. Вперше за весь час підготовки ракет-носіїв Сатурн-1 довелося замінити двигун.
Керівництво НАСА вирішило відправити усі двигуни на завод-виготівник, подібно до випадку з пошкодженими патрубками у SA-5
Заміна кожного з восьми двигунів масою 725 кг тривала 10 годин.
Заміна двигунів спричинила перенесення запуску з кінця серпня на середину вересня.
28 серпня на мис Канаверал налетів ураган, ракета пережила його під захистом башти обслуговування.
15 вересня відбувся неочікуваний візит президента США Ліндона Джонсона, що збіглося з перевіркою системи оповіщення зворотного відліку, доданої після затуляння огляду при зворотному відліку у польоті SA-5
Політ
18 вересня 1964 відбувся успішний запуск. Перший ступінь ракети-носія вивів другий ступінь з прикріпленими масогабаритним макетом на орбіту навколо Землі, подібну до запланованої проміжної орбіти під час пілотованих польотів за програмою Аполлон
Вісім кінокамер і одна телевізійна, змонтовані на першому ступені зафіксували події під час польоту. Камери відокремились після закінчення роботи двигунів першого ступеня, але не здійснили посадки.
Макет разом з другим ступенем зійшли з орбіти 22 вересня після 59 обертів.
Було отримано усі заплановані результати, зокрема перевірено роботу систем: реактивної, управління, структурної. Було випробувано макет Аполлона під час входження в атмосферу. Було випробувано відстріл системи порятунку на старті, а також сумісність макета з ракетою-носієм.
Після семи успішних запусків Керівництво НАСА визнало ракету Сатурн-1 придатною до використання.
Посилання
- Сатурн СА-7 у каталозі НАСА(англ.)
- Сатурн СА-7 у космічній енциклопедії(англ.)
- Місяцепорт: Решта запусків другого блоку: SA-6 — SA-10(англ.)