AS-102 (SA-7)

«SA-7» (англ. Saturn-Apollo 7, Сатурн-Аполлон-7) — сьомий, останній, випробувальний політ ракети-носія Сатурн-1, здійснений за програмою Аполлон. Третій запуск двоступеневої ракети (блок 2). Безпілотний випробувальний політ. Другий політ масогабаритної моделі корабля Аполлон.

Сатурн-Аполлон-7
Основні параметри
COSPAR ID 1964-057A
NORAD ID 00833
Тип апарата орбітальний, випробувальний
Дата запуску 18 вересня 1964, 16:22:43 UTC
Ракета-носій Сатурн-1 (#SA-7)
Космодром Мис Канаверал, СК-37Бі
Тривалість польоту 3,86 доби
Схід з орбіти 22 вересня 1964, 12:57 UTC
Орбітальні дані
Ексцентриситет 0,002
Нахил орбіти 31,72°
Період обертання 88,3 хв
Апоцентр 203
Перицентр 178
Сатурн-Аполлон-7
Тип космічного корабля випробувальний
Ракета-носій Сатурн-1 (#SA-7)
Місце запуску Мис Канаверал, СК-37Бі
Дата запуску 18 вересня 1964, 16:22:43 UTC
Дата посадки 22 вересня 1964, 12:57 UTC
Кількість обертів 59
Пов'язані місії
Попередня місія Наступна місія
SA-6 A-002
Старт SA-7

Опис

Сатурн-1 була двоступеневою ракетою-носієм зі ступенів S-I і S-IV. Нагорі другого ступеня було прикріплено масогабаритний макет корабля Аполлон (BP-15) у складі командного і службового відсіків масою 7 800 кг.

Командний відсік у формі алюмінієвого конуса зі сферичною основою, діаметром основи 391 см, висотою конуса 356 см, був вкритий корком для теплозахисту й імітував розміри, масу, форму і центр маси відсіку у пілотованому польоті.

На вершині відсіку було змонтовано башту системи порятунку на старті висотою 305 см, до якої було прикріплено макет двигуна довжиною 470 см

Службовий відсік з алюмінію, діаметром 391 см, довжиною 358 см, розташовувався під командним відсіком.

Масогабаритний макет кріпився до розгінного блоку, який кріпився до перехідника.

Після запуску перехідник з відсіком приладів залишався прикріпленим до другого ступеня і макету.

Відсік приладів масою 16 650 кг довжиною 24,4 м використовувався для розміщення приладів, що вимірювали 133 показники, зокрема перепади температур і аеродинамічні навантаження. Також відсік мав три телеметричні системи.

Підготовка

На початку липня обслуга виявила пошкоджений кисневий розподільник на одному з двигунів першого ступеня. Вперше за весь час підготовки ракет-носіїв Сатурн-1 довелося замінити двигун.

Керівництво НАСА вирішило відправити усі двигуни на завод-виготівник, подібно до випадку з пошкодженими патрубками у SA-5

Заміна кожного з восьми двигунів масою 725 кг тривала 10 годин.

Заміна двигунів спричинила перенесення запуску з кінця серпня на середину вересня.

28 серпня на мис Канаверал налетів ураган, ракета пережила його під захистом башти обслуговування.

15 вересня відбувся неочікуваний візит президента США Ліндона Джонсона, що збіглося з перевіркою системи оповіщення зворотного відліку, доданої після затуляння огляду при зворотному відліку у польоті SA-5

Політ

18 вересня 1964 відбувся успішний запуск. Перший ступінь ракети-носія вивів другий ступінь з прикріпленими масогабаритним макетом на орбіту навколо Землі, подібну до запланованої проміжної орбіти під час пілотованих польотів за програмою Аполлон

Вісім кінокамер і одна телевізійна, змонтовані на першому ступені зафіксували події під час польоту. Камери відокремились після закінчення роботи двигунів першого ступеня, але не здійснили посадки.

Макет разом з другим ступенем зійшли з орбіти 22 вересня після 59 обертів.

Було отримано усі заплановані результати, зокрема перевірено роботу систем: реактивної, управління, структурної. Було випробувано макет Аполлона під час входження в атмосферу. Було випробувано відстріл системи порятунку на старті, а також сумісність макета з ракетою-носієм.

Після семи успішних запусків Керівництво НАСА визнало ракету Сатурн-1 придатною до використання.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.