Acraea horta

Acraea horta Linnaeus, 1764, акрея горта, акрея садова — денний метелик підродини Heliconiinae родини сонцевики. Ареал охоплює Південну Африку.

?
Acraea horta

Acraea horta
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Членистоногі (Arthropoda)
Клас: Комахи (Insecta)
Ряд: Лускокрилі (Lepidoptera)
Родина: Сонцевики (Nymphalidae)
Підродина: Heliconiinae
Рід: Acraea
Біноміальна назва
Acraea horta
(Linnaeus, 1764)
Синоніми
* Papilio horta Linnaeus, 1764
  • Acraea horta ab. conjuncta Blachier, 1912
Посилання
Вікісховище: Acraea horta
Віківиди: Acraea horta
EOL: 155933
МСОП: 161322853
NCBI: 2754753

Опис

Розмах крил від 45 до 50 мм для самців і 49-53 міліметри для самиць. Передні крила в особин обох статей майже прозорі. Задні крила самців яскраві, червоно-чорні. У самиць — від світло-брунатних до жовтих і жовтогарячих. Колір залежить від ступеня окислення пігменту ксантоматіну.

Гусениця і лялечка Acraea horta

Спосіб життя

Активні весь рік. Яйця відкладають щільним шаром, одне до іншого, до 200 яєць в одній кладці.[1] Гусениці вкриті отруйними розгалуженими шипами. Живляться отруйним диким персиком (Kiggelaria africana), пасифлорами, Tacsonia. Метелик також неїстівний. Тканини гусені і метелика містять ціаноглікозид гінокардин, який комаха отримує, поїдаючи листя дикого персика.[2]

Ціаноглікозид гінокардин, який робить комах отруйними

Незважаючи на отруйність, виявлено значну кількість паразитів акреї, зокрема на гусені живляться їздці Apanteles acraea і Charops sp., на лялечці паразитують хальцидіда Brachymeria kassallensis і мухи-тахіни (Tachinidae)[3]

Поширення

Зустрічається в Південній Африці, Зімбабве. Літає в парках, садах, вологих місцях.

Модельний об'єкт генетики

Генетику метелика досліджував відомий ембріолог Борис Балінський. Він встановив, що колір крил самиць не детермінований генетично, а змінюється в рамках норми реакції. Також він досліджував вплив мутагенезу на зміну рисунку крапок на крилах метеликів.

Примітки
  1. Graham A Henning. Survival strategies in the Acraeinae (Lepidoptera: Nymphalidae)1993, Metamorphosis Volume 4, Issue 3: 100–106
  2. Raubenheimer, David (1989). Cyanoglycoside gynocardin from Acraea horta (L.) (Lepidoptera: Acraeinae). Journal of Chemical Ecology 15 (8): 2177–2189. ISSN 0098-0331. doi:10.1007/BF01014108.
  3. Claasens, A.J.M., 1991. Parasitoids of the garden acraea, Acraea horta (Linnaeus 1764). Metamorphosis 2(4):24-28

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.