Aloe arenicola
Aloe arenicola (укр. Алое аренікола, Алое піщане)[1] — сукулентна рослина роду алое.
Aloe arenicola | |
---|---|
Aloe arenicola в Намакваленді | |
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Холодкоцвіті (Asparagales) |
Родина: | Асфоделові (Asphodelaceae) |
Підродина: | Asphodeloideae |
Рід: | Алое (Aloe) |
Вид: | A. arenicola |
Біноміальна назва | |
Aloe arenicola Reynolds, 1938 | |
Етимологія
Видова назва походить від лат. arena — пісок і лат. cola — мешкати, що вказує на переважно піщані місця, де зростає цей вид алое[2]
Морфологічна характеристика
Одиночне або розгалужене стебло до 1 м у довжину і синьо-зеленим вузьким листям 18х5,5 см, які вкриті білими плямами на обох поверхнях, з білими зубціми по краях. У важких умовах листя приймають червоно-помаранчевий відтінок, а влітку з'являються кілька розгалужених китиць з густо розташованими блідо-оранжево-червоними квітками.
Він належить до групи повзучих алое, які включають Aloe distans, Aloe comptonii, Aloe mitriformis, а також більш чагарникове Aloe pearsonii і Aloe meyeri, що зростає на підвісних скелях.
Місця зростання
Зростає у прибережних піщаних рівнинах уздовж західного узбережжя Північної Капської провінції Південно-Африканської Республіки, починаючи від затоки Ламбертс на півдні до гирла річки Оранжевої на кордоні з Намібією.
Умови зростання
Рослини утримують на повному сонці в добре дренованому ґрунті при помірному поливі, особливо в літні місяці, так як це алое схильне до гниття при надлишку вологи.
Див. також
Примітки
- Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
- Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species (англ.)
Посилання
- Gibbs Russell, G. E., W. G. Welman, E. Reitief, K. L. Immelman, G. Germishuizen, B. J. Pienaar, M. V. Wyk & A. Nicholas. 1987. List of species of southern African plants. Mem. Bot. Surv. S. Africa 2 (1-2): 1-152 (pt. 1), 1-270 (pt. 2).
- Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. (2011). Aloes. The definitive guide: 1-720. Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. (англ.)
- Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne
Джерела
- Aloe arenicola на сайті «Desert-tropicals» (англ.)
- Aloe arenicola на сайті Королівських ботанічних садів у К'ю (англ.)
- Aloe arenicola в базі даних «Tropicos» Міссурійського ботанічного саду (англ.)
- Aloe arenicola на сайті «Plantsystematics» (англ.)
- Aloe arenicola на сайті «Davesgarden» (англ.)
- Aloe arenicola на сайті «Aloes.wz» (англ.), (чес.)
- Aloe arenicola на сайті «JSTOR Plant Science» (англ.)
- Aloe arenicola в базі даних африканських рослин «African Plant Database» Женевського ботанічного саду (англ.), (фр.)
- Aloe arenicola на сайті «eMonocot» (англ.)
- Aloe arenicola на сайті «San Marcos Growers» (англ.)
- The Aloe Page // The Succulent Plant Page (англ.)