Aloe bowiea

Aloe bowiea (укр. Алое Боуї[1]) — сукулентна рослина роду алое.

Aloe bowiea
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Порядок: Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина: Асфоделові (Asphodelaceae)
Підродина: Asphodeloideae
Рід: Алое (Aloe)
Вид:
A. bowiea
Біноміальна назва
Aloe bowiea
Синоніми

Aloe bourea Schult. & Schult.f.
Bowiea africana Haw.
Chamaealoe africana (Haw.) A.Berger

Назва

Видова назва дана на честь Джеймса Боуї (англ. James Bowie; 1789—1869) — англійського садівничого та збирача рослин в Південній Африці, який першим зібрав цей вид[2].

Історія

Вперше описаний англійським ботаніком Адріаном Гавортом у 1824 році в журналі «Philosophical Magazine and Journal» під назвою Bowiea africana.[3] У 1829 році батько та син Йозеф Август та Юліус Герман Шультеси віднесли цей вид до роду алое[4]

Морфологічні ознаки

Рослини утворюють групи, рідко одиночні, що досягають розміру до 140 мм, групи утворюють килимки, які можуть бути до 500 мм в діаметрі. Стебла практично немає. Листки блідо-зеленого кольору, довгі та тонкі, розширюються в основі, біля якої розташовані білясті плями. На краях листів присутні крихітні білі зубчики. Суцвіття просте, до 250 мм заввишки. Квітки маленькі, тьмяно-зеленого кольору. Цвіте протягом усього року, особливо рослини в культурі. Більше квітів з'являється в літні місяці.

Місця зростання

Aloe bowiea — ендемічна рослина Південно-Африканської Республіки. Ареал обмежується невеликою площею в Східно-Капській провінції біля населених пунктів Порт-Елізабет, Ейтенхахе, Коега і Карієга.

Охоронні заходи

Вид включений до додатку II конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, що перебувають під загрозою зникнення (CITES).[5]

Включений до Червоного списку південноафриканських рослин (англ. Red List of South African Plants).[6] Має статус «під загрозою зникнення» через колекціонування та міську і промислову експансії.

Область поширення (ЕОО) становить 550 км², площа, яку займають субпопуляції (AOO) не перевищує 5 км². Зафіковане місцеве вимирання в чотирьох із семи зареєстрованих місць зростання. Скорочення чисельності рослин за останні 19 років склало 60-70 % через нелегальний збір, випас великої рогатої худоби, розширення житлового будівництва та будівництво зони промислового розвитку. В даний час цей вид існує у трьох сильно роздроблених субпопуляціях. Із запланованим розширенням зони промислового розвитку Коега, очікуваний приплив людей, що шукають роботу, може призвести до масового розростання міст та значного збільшення обсягів утримання великої рогатої худоби. Прогнозується, що чисельність цього виду знизиться на 20 % протягом наступних п'яти років.

Не зафіксований в жодній природоохоронній території.

Утримання та використання

Утримують від трохи притінених місцях до повного сонця. Ретельний поливають в період вегетації. Обов'язково захищають від замерзання.

Див. також

Примітки
  1. Українська назва є транскрибуванням та/або перекладом латинської назви авторами статті і в авторитетних україномовних джерелах не знайдена.
  2. Estrela Figueiredo and Gideon F. Smith. What's in a name: epithets in Aloe L. (Asphodelaceae) and what to call the next new species // Bradleya. — 2010. — № 28. — С. 79-102. — DOI:10.25223/brad.n28.2010.a9. Процитовано 10.06.2018.(англ.)
  3. Philosophical Magazine and Journal 64: 299. 1824
  4. Systema Vegetabilium 7 (1): 704. 1829
  5. Aloe bowiea. CITES. Процитовано 10.06.2018.[недоступне посилання з червня 2019] (англ.)
  6. Eastern Tree Aloe. Red List of South African Plants. South African National Biodiversity Institute (SANBI). Процитовано 10.06.2018. (англ.)

Бібліографія
  • Ben-Erik Van Wyk, Gideon Smith. Guide to the Aloes of South Africa. — Briza Publications, 2012. — 304 с. — ISBN 1875093419. (англ.)
  • Carter, S., Lavranos, J. J., Newton, L. E. & Walker, C. C. Aloes. The definitive guide: 1-720. // Kew Publishing, Royal Botanic Gardens, Kew. — 2011. (англ.)
  • Germishuizen, G. & Meyer, N. L. (eds.). Plants of Southern Africa: an annotated checklist // Strelitzia. — National Botanical Institute, Pretoria, 2003. — Т. I-VI, № 14. — С. 1-1231. (англ.)
  • Goldblatt, P. and Manning, J. C. Cape Plants: A conspectus of the Cape Flora of South Africa // Strelitzia. — National Botanical Institute, Cape Town., 2000. — № 9. (англ.)
  • Carter, S. Aloaceae // Flora Zambesiaca. — Royal Botanic Gardens, Kew, 2001. — № 12 (3). — С. 98. (англ.)
  • Govaerts, R. (1995). World Checklist of Seed Plants 1 (1, 2): 1-483, 1-529. MIM, Deurne.
  • Smith, G. F. 1989. The destruction of the natural habitat of Aloe bowiea (Asphodelaceae: Alooideae). Excelsa 14: 117—124. (англ.)
  • Smith, G. F. 1991. Additional notes on the taxonomic status and habitat of Aloe bowiea (Asphodelaceae: Alooideae). Aloe 28: 9-17. (англ.)
  • Smith, G. F. and van Wyk, A. E. 1989. Biographical notes on James Bowie and the discovery of Aloe bowiea Schult. et J.H. Schult. (Alooideae: Asphodelaceae). Taxon 38 (4): 557—568. (англ.)
  • Smith, G. F. and van Wyk, A. E. 1990. Notes on the distribution and habitat of Aloe bowiea (Liliaceae/Asphodelaceae: Alooideae), an endangered and little known species from the eastern Cape. Bothalia 20 (1): 123—125. (англ.)
  • Smith, G. F. and Van Wyk, A. E. 1993. Notes on the pollen morphology and taxonomy of Aloe bowiea (Asphodelaceae: Alooideae). Madoqua 18: 93-99. (англ.)

Джерела

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.