Asterisk

Asterisk (PBX) (Private Branch Exchange) — відкрита комунікаційна платформа, котра використовується для розгортання програмних АТС, систем голосового зв'язку, VoIP-шлюзів, організації IVR-систем (голосове меню), голосової пошти, телефонних конференцій і call-центрів.

Asterisk
Тип VoIP
Автор(и) Mark Spencerd
Розробники Digium
Стабільний випуск 13 (28 жовтня 2014 (2014-10-28))
Репозиторій gerrit.asterisk.org/asterisk
Операційна система крос-платформовий
Мова програмування C
Ліцензія GNU General Public License / Власницька
Вебсайт www.asterisk.org
 Asterisk у Вікісховищі
Компіляція Астериск на Raspberry Pi під FreeBSD

Asterisk може взаємодіяти за стандартами Голос-по-IP [VoIP] (SIP, H.323, IAX та інші), а також з громадськими комутованими телефонними мережами (Public Switched Telephone Network — PSTN) за допомогою підтримуваного апаратного забезпечення.

Відкритий вихідний код від компанії Digium, початково створений Марком Спенсером. Програмний комплекс працює у середовищі Linux, FreeBSD, OpenBSD і Solaris тощо. Назва проекту походить від назви символу «*» (англ. asterisk — «зірочка»).

Для розширення функцій можна написати план нумерації власною мовою Asterisk, написати модуль на мові Сі, чи скористатись AGI — гнучким універсальним інтерфейсом для інтеграції з зовнішніми системами обробки даних. Модулі, які виконуються через AGI, можуть бути написані будь-якою мовою програмування.

Asterisk розповсюджується на умовах подвійної ліцензії, завдяки якій одночасно з основним кодом, котрий розповсюджують за відкритою ліцензією GNU GPL, можливе створення закритих модулів, які містять ліцензований код, як от: модуль для підтримки кодека G.729.

Щоб уникнути труднощів, пов'язаних з подвійним ліцензуванням, було створено форк проекту, котрий назвали CallWeaver (на даний час розвиток проекту припинено).

Історія

Марк Спенсер, творець програми, заснував компанію Linux Support Services. Спенсер бажав організувати цілодобову службу голосової підтримки, однак обмежений початковий бюджет компанії ($4000) не дозволяв придбати надто дорогі системи кол-центрів. У зв'язку з кризою доткомів у 2001 у Linux Support Services почались труднощі, і Спенсер почав думати, що розробка програмної АТС відкритим вихідним кодом може виявитись цікавішою за підтримку користувачів Linux взагалі. Джим Діксон з Zapata Telephony запропонував бізнес-модель для Asterisk. Тоді ж і змінили назву компанії з Linux Support Services на Digium[1].

Підтримуване устаткування
Установка та налаштування Asterisk на неттоп Intel NUC
  • Всі ISDN PRI карти Wildcard™ від Digium
  • ISDN BRI карти, засновані на HFC-S/HFC-4S (Junghanns.NET, beroNet, Digium і т. д.)
  • Всі TDM (FXO / FXS) картки від Digium
  • Різні клони Digium тих же карток, як у OpenVox тощо
  • Телефонний USB-адаптер Xorcom Astribank
  • Картки Voicetronix OpenPCI, OpenLine і OpenSwitch
  • CAPI0-сумісні ISDN карти (через додатковий пакунок Chan-CAPI)
  • Дуплексні звукові карти (ALSA або OSS), підтримувані Linux
  • Картки Tormenta T1/E1
  • QuickNet Internet PhoneJack і LineJack

Примітки
  1. Історія створення подана згідно вступу з книги Asterisk™: The Future of Telephony, Second Edition by Jim Van Meggelen, Leif Madsen, and Jared Smith ISBN 978-0-596-51048-0 PDF

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.