Austin-Healey 3000

Відкритий 2-місний Mark I BN7 (1959)

Відкритий 2-місний (2+2) Mark I BT7 (1960)

Austin-Healey 3000 (з 3 л двигуном) був представлений 1 липня 1959 р. як заміна моделі 100-6 (з 2,6 л двигуном). Новий автомобіль також відрізнявся дисковими гальмівними механізмами передніх коліс, можливістю розганятись до 60 миль/год за 11 с та до 100 миль/год за 31 с.[2]

Інші зміни виявились незначними у порівнянні з тими, що були між моделями 100 та 100-6. Колісна база та кузов були незмінними.

Захист від погоди залишився мінімальним — складний дах з легкою знімною рамою, знімні бокові вікна з бічними панелями. Колеса зі спицями, коробка передач з підвищувальною передачею, лобове скло з триплекса, підігрівач, регульована кермова колонка, знімний твердий дах для версії 2+2, двоколірне фарбування були опціями.

Було побудовано 13650 Mark I: 2825 відкритих 2-місних BN7 та 10825 BT7 2+2.[3]

1962 Mark II BT7 (2+2). Видно бокові вікна, спицьовані колеса та твердий дах

Двигуни з трьома карбюраторами SU HS4 (загальна площа дифузора 5,3 дюйми кв.) та вдосконаленим колінчастим валом були представлені у травні 1961 р.[4] Інші зміни містили решітку з вертикальними спицями. Додаткове обладнання було подібним до Mark I. З серпня 1961 р. опцією став гідровакуумний підсилювач гальм.

У 1961 р. британський журнал The Motor протестував 3000 Mark II BT7 (699 DON) з твердим дахом та підвищувальною передачею. Максимальна швидкість становила 112,9 миль/год (181,7 км/год), розгін 0—60 миль/год (97 км/год) за 10,9 с. Витрата палива 23,5 миль на імперський галон (12 л/100 км, 19.6 mpg‑US). Тестовий автомобіль коштував £1362 (включно з податками).[5]

Виробництво BN7 Mark II припинилось у березні 1962 р., а BT7 Mark II у липні того ж року.

Спортивний кабріолет Mark II BJ7 1962

Спортивні кабріолети Mark II з'явились наприкінці серпня 1962 р. Автомобіль мав рівень комфорту зіставний з седаном, панорамне лобове скло, опускні бокові вікна, поворотні квартирки та швидко розкладний дах. Два карбюратори SU HS6 замінили потрійні SU (загальна площа дифузорів 5,3 дюйми кв., на 9,25 % менша). Зазначалось, що новий автомобіль міг розвивати 115 миль/год.[6]

У 1963 р. 91,5% виготовлених Austin-Healey 3000 експортувались, переважно до Північної Америки.[7]

Виготовили 11564 екземпляри Mark II: 355 відкритих 2-місних BN7, 5096 відкритих 2+2 BT7 та 6113 кабріолетів 2+2 BJ7.

Спортивний кабріолет Mark III BJ8 1966 р. (Північна Америка)

Mark III представили в лютому 1964 р. Потужність двигуна збільшили з 136 до 150 к.с. за рахунок колінчастого вала з більшим радіусом кривошипу (більшого ходу поршня). Карбюратори SU HD8 змінили HS6, збільшивши прохідний переріз з 1,75 до 2 дюймів, а загальну площу дифузора до 6,3 дюймів кв. (більше на 30,6%). Підсилювач гальм став опцією. Спідометр і тахометр стали розміщуватись безпосередньо перед водієм. Оббивку виконали з вінілу.

 Mark III BJ8 залишався у виробництві до кінця 1967 р., до припинення виробництва Austin-Healey. Наступний автомобіль був створений у березні 1968 р.^{[джерело?]}

У травні 1964 р. з'явилась друга модифікація (Phase II) Mark III зі збільшеним кліренсом, через оновлення шасі. З березня 1965 р. на автомобіль встановлювали окремі сигнали повороту.

Загалом виготовили 17712 автомобілів Mark III.

• Автомобіль для внутрішнього ринку, зареєстрований у листопаді 1967 р.
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 
• 

Бокові вікна

• 
  Mk I or Mk 2 з боковими вікнами
•