Big Wall

Велика стіна, або Big Wall — клас альпіністських сходжень, метою яких є підкорення вершини по маршруту, що проходить по вертикальній стіні, скельній, льодовій, або комбінованій, великої протяжності (з перепадом висот в 1000 метрів і більше)[1]. Як правило, потрібно більше одного дня на проходження маршруту. При цьому передбачаються ночівлі на підвісних платформах, все спорядження необхідно піднімати з собою.

Район Транго Тауерс в Каракорумі, де альпіністами пройдено великі стіни

Сходження такого класу є сходженнями найвищої технічної складності. Часто успішним проходженням маршруту вважається не факт сходження на вершину, а проходження технічної частини маршруту стіни по так званих ключових ділянках.

Як правило, проходження стінного маршруту високої складності починається з розвідки, при якій досліджується район майбутнього сходження, кліматичні умови, роза вітрів. Особливу увагу приділяють візуальному вивченню маршруту за допомогою оптичних приладів, замальовка з подальшим аналізом місць можливої ночівлі на стіні, лавинонебезпечних і каменепадонебезпечних місць, можливих шляхів аварійного сходу з маршруту. Як правило довжина маршруту оцінюється в «мотузках», тобто в кількості ділянок маршруту, які проходяться зі страховкою на довжину однієї мотузки (стандартна довжина мотузки — 50 м).

Історія

Історія Великих стін почалася в 1957 р. в США в національному парку Йосеміті з технічного проходження Напівкупола (Half Dome) за маршрутом, відомим сьогодні, як Північно-західна стіна (Regular Northwest Face) зв'язкою з трьох альпіністів — Рояла Роббінса (Royal Robbins), Майка Шерріка (Mike Sherrick) і Джеррі Голлваса (Jerry Gallwas). Їхнє сходження тривало 5 днів, зараз цей маршрут проходиться вільним лазінням за кілька годин[2][3].

Роял Роббінс (Royal Robbins) лідирує на третій мотузці на маршруті Salathé Wall на Ель Капітані в Йосеміті в 1961 р. Фото Тома Фроста (Tom Frost).

Другою підкореною великою стіною став Ель Капітан за маршрутом Ніс (The Nose) в 1958 р. Варреном Хардингом (Warren Harding), Вейном Меррі (Wayne Merry) і Джорджем Візмором (George Whitmore). Вони пройшли його за 47 днів, використовуючи тактику «облоги» і навішуючи мотузки на стіну по всій довжині маршруту. Наступне проходження цього маршруту було зроблено в 1960 році за 7 днів без використання тактики «облоги» Роялом Роббінсом (Royal Robbins), Джоєм Фітченом (Joe Fitschen), Чаком Праттом (Chuck Pratt) і Томом Фростом (Tom Frost). У 1969 р. було здійснено перше одиночне сходження на Ель Капітан за маршрутом Ніс Томом Бауманом (Tom Bauman). Перше проходження за один день було здійснено в 1975 р. Джоном Лонгом (John Long), Джимом Брідвеллом (Jim Bridwell) і Біллі Вестбеєм (Billy Westbay). Перше проходження вільним лазінням здійснив Лінн Хілл (Lynn Hill) в 1993 р. Зараз маршрут проходиться альпіністами різного рівня підготовки з успішністю близько 60 % зазвичай за 4-5 днів.[4][5] Рекордне за швидкістю сходження на Ель-Капітан за маршрутом Ніс здійнене Алексом Хоннольдом (Alex Honnold) і Гансом Флорином (Hans Florine) менше, ніж за 2,5 години (точний час 2:23:51)[6].

Спеціальне спорядження

В останні кілька десятиліть техніка проходження великих скель зазнала помітний прогрес завдяки удосконаленню спорядження для альпінізму і поліпшення техніки лазіння. Для проходження протяжних технічних маршрутів були розроблені спеціальні пристосування для транспортування і бівуаку в умовах нависаючої або вертикальної стіни, які використовуються на додаток до стандартного спорядження.

Для транспортування використовуються баули різних розмірів, найчастіше, водонепроникні. Для їх підйому необхідна додаткова мотузка — статика (товщиною 8-10 мм залежно від ваги спорядження) або динаміка, яка може використовуватися як запасна основна мотузка.

Для ночівлі використовуються платформи. На додаток до платформи або замість неї використовується бівакзак, який захищає від дощу, вітру і конденсату.

Також необхідно врахувати відправлення природних потреб на стіні і взяти спеціальний контейнер для потреб туалету.[7]

Див. також

Ресурси Інтернету

www.bigwalls.net

Примітки
  1. Великі стіни (Big Wall)[недоступне посилання з лютого 2019]
  2. Royal Robbins — Wikipedia, the free encyclopedia
  3. Йосемітські скелелази «Проект ALP»
  4. thenose
  5. El Capitan — Wikipedia, the free encyclopedia
  6. New Nose Record — 2:23:51 (Florine and Honnold). Архів оригіналу за 31 травень 2015. Процитовано 20 січень 2014.
  7. Rock'N'Rock — Як лазити бігволи. Щодо спорядження: частина 3 — баули, витягування баулів, бівуак
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.