Bristol Bolingbroke

Бристоль Болінброк (англ. Bristol Bolingbroke) — канадський двомоторний патрульний і навчальний літак, що перебував на озброєнні ВПС Канади за часів Другої світової війни. Літак був ліцензійною копією британського бомбардувальника Bristol Blenheim розробленого компанією Bristol. В Канаді виготовлявся компанією Fairchild Aircraft Ltd..

Bristol Bolingbroke
Призначення: патрульний літак
Перший політ: 15 вересня 1939
Прийнятий на озброєння: 15 листопада 1939
Знятий з озброєння: 1945
Період використання: 19401945
На озброєнні у: ВПС Канади
Розробник: Bristol Aeroplane Companyd
Виробник: Fairchild Aircraft Ltd.
Всього збудовано: 626
Екіпаж: 3 особи
Максимальна швидкість (МШ): 464 км/год
Бойовий радіус: 2 995 км
Бойова стеля: 8 230 м
Швидкопідйомність: 7,5 м/с
Довжина: 13,03 м
Висота: 3,0 м
Розмах крила: 17,17 м
Площа крила: 43,6 м²
Порожній: 4 470 кг
Споряджений: 6 250 кг
Максимальна злітна: 6 591 кг
Двигуни: 2 × радіальні двигуни Bristol Mercury XV
Тяга (потужність): 920 к.с. (690 кВт)
Підвісне озброєння: 460 кг бомб
Кулеметне озброєння: 1 × (7,7-мм) курсовий кулемет М1919
1 — 1 × 7,7-мм кулемет М1919 в верхній башті

Історія виготовлення

В 1935 році авіаційне командування видало специфікацію G.24/35 на виготовлення літака розвідника/легкого бомбардувальника для заміни Avro Arson. Компанія Bristol запропонувала використати свій проект «тип 149» - розвиток літака Bristol Blenheim з двигунами Bristol Aquila, що мало забезпечити більшу дальність польоту. Але побудову окремого літака не було продовжено, натомість для розвідки мав використовуватись «Блейхейм» Mk.I з зміненою кабіною, які отримали свій номер Mk.III.

ВПС Канади теж мали протребу в патрульному літаку, і отримали від Bristol документацію на літак. Виробництво літака, який мав номер «Блейхейм» Mk.IV і своє ім'я «Болінброк» (англ. Bolingbroke) почала компанія Fairchild Aircraft Ltd.. Перші літаки були зібрані з британських запчастин («Болінброк» Mk.I), але дуже швидко було спроектовано аналог з канадських/американських запчастин («Болінброк» Mk.IV).

Модифікації

Навчальний «Болінброк» Mk.IV T в характерному камуфляжі.
  • Mk.I - патрульний двомоторний літак, оснащений двигунами Bristol Mercury VIII з Британських запчастин. (18 екз.)
  • Mk.II - п'ятий Mk.I виготовлений з американськими запчастинами. Прототип Mk.IV
  • Mk.III - 16-й Mk.I перероблений в гідроплан.
  • Mk.IV - серійна модифікація оснащена канадським і американським обладнанням. Оснащена двигунами Bristol Mercury XV (134 екз.)
    • Mk.IV W - варіант Mk.IV з двигунами Pratt & Whitney R-1535 Twin Wasp Junior потужністю 825 к.с. (15 екз.)
    • Mk.IV C - варіант Mk.IV з двигунами Wright R-1820 Cyclone потужністю 900 к.с. (1 прототип)
    • Mk.IV T - навчальний варіант Mk.IV з двигунами Bristol Mercury XV (350 екз.) або Bristol Mercury XX (107 екз.) потужністю 825 к.с. (15 екз.)

Тактико-технічні характеристики

Технічні характеристики

  • Екіпаж: 3 особи
  • Довжина: 13,03 м
  • Висота: 3 м
  • Розмах крила: 17,17 м
  • Площа крила: 43,6 м ²
  • Маса порожнього: 4470 кг
  • Маса спорядження: 6250 кг
  • Максимальна злітна маса: 6591 кг
  • Двигуни: 2 × Bristol Mercury XV
  • Потужність: 2 × 920 к. с.

Льотні характеристики

  • Максимальна швидкість: 464 км/г
  • Практична дальність: 2995 км
  • Практична стеля: 8230 м
  • Швидкопідйомність 7,5 м/с

Озброєння

  • Кулеметне:
  • Бомбове навантаження:
    • нормальне — 460 кг

Застосування

«Болінброки» використовувались для патрулювання берегів Канади в 1940-44 роках. Дві ескадрильї задіювались під час Алеутської операції. Але в основному «Болінброки» використовувались для навчання.[1]

Література

  • Харук А.И. Ударная авиация Второй Мировой - штурмовики, бомбардировщики, торпедоносцы. — Москва : Яуза::ЭКСМО, 2012. — 400 с. — ISBN 978-5699595877. (рос.)

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Bristol Bolingbroke

Примітки

  1. Харук, 2012, с. 33.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.