C-RAM

C-RAM (англ. Counter Rocket, Artillery, and Mortar) — різновид тактичної протиповітряної оборони (ППО), що полягає у захисті від ракетних, артилерійських та мінометних обстрілів шляхом знищення відповідних балістичних цілей під час їхнього польоту[1]. Концепція C-RAM є більш широкою за змістом ніж DAMA (англ. Defence Against Mortar Attacks), що стосується лише захисту від мінометних атак[1].

Ізраїльський комплекс C-RAM Iron Dome.

Випробування C-RAM системи у 2010 р. поблизу міста Багдад, Ірак

Німецький комплекс C-RAM MANTIS, сучасна назва комплексу Skyshield

Конструкція снаряду AHEAD

Засоби виявлення

Для виявлення та виміру показників траєкторії боєприпасів у польоті, в системах C-RAM використовуються РЛС, оптико-електронні та акустичні засоби.[1]

Задля ефективного вирішення завдань C-RAM відповідні місії мають бути поєднані з заходами контрбатарейної боротьби артилерії та системою сповіщення. Передумовою такої інтеграції є можливість визначення сучасними багатофункціональними РЛС з цифровими антенними решітками не тільки координат ракет, снарядів та мін на траєкторії польоту, а й позицій вогневих підрозділів, які здійснюють обстріл.[2]

Так само, РЛС контрбатарейної розвідки артилерійських підрозділів, також можуть надавати цілевказування засобам C-RAM ППО, оскільки при визначенні позицій вогневих засобів, в них вимірюються і координати руху боєприпасів у повітрі.[3]

Прикладом РЛС комплексів ППО, що використовуються в інтересах завдань C-RAM, є РЛС Giraffe-4 виробництва Швеції[4], яка може визначати координати одночасно 5 і більше мін калібру 81 мм в польоті з визначенням місця знаходження мінометних позицій.

Засоби ураження

Для ураження атакувальних боєприпасів у повітрі, найбільш широко застосовуються високоточні зенітні гармати та снаряди програмованого підриву. Прикладом таких комплексів C-RAM є німецька система MANTIS. У цьому разі досягається ймовірність руйнування та підриву мін у повітрі не менше 0.7, на відстані кількох кілометрів з витратою одного-двох десятків зенітних снарядів типу AHEAD.[1]

Згодом, комплекси C-RAM будуть оснащуватися лазерними гарматами, які вже довели свою дієвість при руйнуванні атакувальних мін та некерованих ракет.

Іншим далекосяжним напрямком, є впровадження режиму C-RAM на кожній бронемашині, оснащеній гарматами калібру 30-35 мм[5]. Для цього у відповідних гарматах, має бути можливість програмування дистанційного підриву багатофункціональних снарядів, у яких налаштований підрив, може скасовуватися при ураженні наземних цілей[5].

Примітки

Слюсар, В.І. (2009). Нове завдання ППО сухопутних військ.. Камуфляж. - 2009. - № 4. с. С. 12 – 13.
Слюсар, В.И. (11-12 квітня 2018 р.). Концептуальные аспекты системы ПВО 21-го века.. Тези доповідей 14-ї наукової конференції “Новітні технології – для захисту повітряного простору”. - Харків: ХНУПС. с. С. 55.
Слюсар, В.И. (2018). Информационные технологии в артиллерийских системах стран НАТО.. Озброєння та військова техніка. - №3(19). – 2018. – С. 69- 74.
Слюсар, В.І. (2016). Проблемні питання вибору протоколів передачі радіолокаційних даних.. Міжнародна наукова конференція “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. – 11-12 жовтня 2016 р. – С. 253 - 255.
Слюсар, В.І. (11-12 жовтня 2016 р.). Комбінована протиповітряна оборона із залученням засобів виявлення та ураження усіх видів і родів військ.. Міжнародна наукова конференція “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. с. С. 255 – 257.

Література

Слюсар В.И. Информационные технологии в артиллерийских системах стран НАТО. // Озброєння та військова техніка. - №3(19).. — 2018. — С. 69 - 74. .

Див. також

Активний захист

Зовнішні посилання

GlobalSecurity.org's article on Counter Rocket, Artillery, and Mortar (C-RAM)
C-RAM Project, Fort Monmouth, C4ISTAR
Rheinmetall to Develop NBS C-RAM Weapon System

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[slyusar-1] Слюсар, В.І. (2009). Нове завдання ППО сухопутних військ.. Камуфляж. - 2009. - № 4. с. С. 12 – 13.

[slyusar1-2] Слюсар, В.И. (11-12 квітня 2018 р.). Концептуальные аспекты системы ПВО 21-го века.. Тези доповідей 14-ї наукової конференції “Новітні технології – для захисту повітряного простору”. - Харків: ХНУПС. с. С. 55.

[slyusarASCA2-3] Слюсар, В.И. (2018). Информационные технологии в артиллерийских системах стран НАТО.. Озброєння та військова техніка. - №3(19). – 2018. – С. 69- 74.

[slyusarLink-4] Слюсар, В.І. (2016). Проблемні питання вибору протоколів передачі радіолокаційних даних.. Міжнародна наукова конференція “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. – 11-12 жовтня 2016 р. – С. 253 - 255.

[IFV-5] Слюсар, В.І. (11-12 жовтня 2016 р.). Комбінована протиповітряна оборона із залученням засобів виявлення та ураження усіх видів і родів військ.. Міжнародна наукова конференція “Проблеми координації воєнно-технічної та оборонно-промислової політики в Україні. Перспективи розвитку озброєння та військової техніки”. – Київ: ЦНДІ ОВТ ЗСУ. с. С. 255 – 257.