Dacrydium gibbsiae

Dacrydium gibbsiae — вид хвойних рослин з роду Dacrydium родини подокарпових.

Dacrydium gibbsiae
Біологічна класифікація
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
(без рангу): Голонасінні (Gymnosperms)
Відділ: Хвойні (Pinophyta)
Клас: Хвойні (Pinopsida)
Порядок: Соснові (Pinales)
Родина: Подокарпові (Podocarpaceae)
Рід: Dacrydium
Вид:
D. gibbsiae
Біноміальна назва
Dacrydium gibbsiae
Stapf. 1914

Видовий епітет вшановує Ліліан Сюзет Гіббс (1870—1925), яка вивчала флору гори Кінабалу[1].

Опис

Невелике дерево, 2–12 м заввишки. Листки молодих дерев довжиною не менше 12 мм. Дорослих дерев листки лінійні або лінійно-ланцетні, довжиною 5–8 мм, 0.8—1 мм шириною, товщиною 0.2–0.3 мм. Пилкові шишки 20–25 мм в довжину і 4.5–7 мм в діаметрі. Мікроспорофіли ланцетні, 5–6 мм завдовжки, 1.5 мм шириною біля основи. Насіння 1 чи іноді 2 на шишку, яйцеподібне, 4—5 мм завдовжки, яскраве світло-коричневе.

Поширення, екологія

Країни поширення: Малайзія (Сабах, гора Кінабалу). Трапляється майже виключно в межах національного парку Кінабалу[2]. Співпанує на ультраосновних ґрунтах у гірських мохових лісах в основному від 1500 до 2000, але загалом до 3600 м[1].

Використання

Даних про використання цього виду немає.

Загрози та охорона

Гора Кінабалу має велику відвідуваність. Потенційні загрози існуванню виду, пов'язані з можливим збільшенням туризму (зокрема пожежні ризики), оцінюються як незначні, оскільки D. gibbsiae росте переважно у вологих місцях. З іншого боку, про його здатність відновлюватися після пожеж відомо мало. Зменшення чисельності виду не виявлено[2].

Примітки
  1. Farjon A. A Handbook of the World's Conifers. — BRILL, 2010. — Vol. 2. — P. 348—349. — ISBN 9004177183.
  2. Dacrydium gibbsiae: інформація на сайті МСОП (англ.)

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.