David Hutcheson & Co

• 1851 рік — створений компанією «G. and J. Burns» регулярний сервіс пароплавами для Внутрішніх і Зовнішніх Гебридських був проданий «David Hutcheson and Co.». Формація пароплавної компанії «David Hutcheson and Co.» мала три партнери: Девід Хатчісон (англ. David Hutcheson), Александер Хатчісон (англ. Alexander Hutcheson) і Девід Мак-Брейн (англ. David MacBrayne).[1]
• 1852 рік — першим залізним колісним пароплавом компанії «David Hutcheson and Co.» був Mountaineer, побудований на верфі «J. and G. Thomson» в Гоуван, для ліній «West Highland trade», що належала «David Hutcheson and Co.».[2][3] Суднобудівельна компанія «J. and G. Thomson» стає головним суднобудівельником компанії «David Hutcheson and Co.». У той час конкуренція щодо швидкості пароплавів збудованих в Клайді була дуже напруженою. Провідну роль серед конкурентів займав Девід Хатчінсон, який, хоча і був в захваті від побудованого Томпсонами в 1853 році пароплава Mountaineer, не вагався в рішенні подовжити його в сторону носа, щоб зробити ніс більш гострим для забезпечення панування пароплава в швидкості під час подальшого сезону. Результати були задовільними.[4]
• Завдяки задоволеним результатам в подовженні пароплава Mountaineer пароплави росли і росли, доки вони не перетворилися в знамениті Іона і Cambria, які збудували пізніше на верфі «J. and G. Thomson» для «David Hutcheson and Co.».[4]
• 1853 рік — побудували другий колісний пароплав Chevalier для «David Hutcheson and Co.» на верфі «J. and G. Thomson» в Гоуван.[1]
• 1854 рік — архіпелаги Внутрішніх і Зовнішніх Гебрид піддаються вітру і припливно-відпливним явищам, тому в ті часи були численні випадки розбиття кораблів об скелі, рифи. Не вистачало маяків. Так в водах східного узбережжя Зовнішніх Гебрид змусили спорудити в 1854 році маяк на півдні острову Диваар, — споруда маячних інженерів Девіда і Томаса Стівенсон.

Колісний пароплав Iona компанії «David Hutcheson and Co.», збудований в 1864 році.

Маяк Даб Артач під час спорудження, художник Сем Бау (1822-78)

• Колісний пароплав Chevalier компанії «David Hutcheson & Co.» 24 листопада 1854 року вискочив на рифи Залізна Скеля в протоці Джура (англ. Iron Rock in Sound of Jura).[1]
• 1855 рік — колісний пароплав Mountaineer перевели для сервісу на Обан.

• 1867 рік — одним з небезпечніших місц для навігації були води навколо скель Торран. Письменник Хеміш Хазвел-Сміт (англ. Hamish Haswell-Smith) описує скелі-рифи «як зуби дракона, які розсіялись по великій території. Вони ховаються загрозливо прямо під поверхнею моря, іноді показуючи себе в піні білого плювка». Спочатку вважалося, що неможливо знайти місто для маяку, але втрата пароплава Bussorah з усіма тридцятьма трьома людськими життями в свій перший рейс в 1863 році і втрата дивних 24 суден в цьому районі в шторм 30-31 грудня 1865 року закликали до позитивних дій. В 1867 році інженер Томаса Стівенсон почав будування маяку на острові Еррейд напроти віддаленій скелі Даб Артач, який попереджав моряків про небезпечні води прилеглих скель Торран. Скеля Даб Артач підлягає надзвичайним морським умовам з хвилями 92 футів (28 м) або більше, з якими стикаються доглядачі маяка. Цей маяк отримав ім'я Даб Артач.
• 1869 рік — колісний пароплав Clansman компанії «David Hutcheson & Co.» потерпів аварію біля острова Санда (англ. Sanda). Судно використовували для пасажирського сервісу вздовж Західного узбережжя Шотландії.[2]
• 1872 рік — закінчено будівництво маяку Даб Артач, — башта висотою 44 м.

До середини 1870-х років обслуговування напрямку Гебридські острови лягло в основу компанії «David MacBrayne».[1]

• 1878 рік  — Захід оператор західного узбережжя «David Hutcheson and Co.» перейшла під повний коньроль Девіда Мас-Брейна David MacBrayne, одного з трьох засновників компанії.[5]
• 1879 рік — Компанія «David Hutcheson and Co.» була переформована в «David MacBrayne».

1. Засновники цієї компанії були й засновниками компанії-правопреємниці «David MacBrayne», також відомої компанії.
2. Один з засновників компанії Девід Хатчінсон займав ведуче місто серед конкурентів щодо швидкості пароплавів збудованих в Клайді шляхом подовження пароплавів.
3. Схоже, що всі колісні пароплави для компанії будували суднобудівельники «J. and G. Thomson».
4. Два колісних пароплава у 1861–1862 роках потрапили від «David Hutcheson and Co.» к іншим власникам з метою використання в Американській громадянській війні для проривання блокади, — так званні «блокадні бігуни».