Debian

Debian — комп'ютерна операційна система, основний дистрибутив якої складається тільки з вільного програмного забезпечення (main-секції архіву Debian). Популярний та впливовий дистрибутив GNU/Linux. Багатоцільова операційна система, що використовується: настільними комп'ютерами, лептопами, серверами, вбудованими системами. Існують проєкти на основі ядер: Debian GNU/Hurd, Debian GNU/kFreeBSD, Debian GNU/NetBSD.

Debian GNU/Linux
Debian 10 (Buster) з графічним середовищем GNOME 3.32
Розробник The Debian Project
Родина ОС GNU/Linux
Стан проєкту Актуальний
Модель коду Вільне програмне забезпечення
Початковий випуск 16 серпня 1993
Останній стабільний випуск 11 (Bullseye)/ 14 серпня 2021 (2021-08-14)
Доступні мови більше 76 мов, в тому числі українська
Спосіб оновлення APT
Менеджер пакунків dpkg
Платформи, що підтримуються amd64, i386, ppc64el, S390x, armel, armhf, arm64, mipsel, mips64el
Тип ядра Монолітне (ядро Linux)
Ліцензія Вільне програмне забезпечення, переважно GNU GPL, та інші ліцензії[1]
Вебсайт www.debian.org
 Debian GNU/Linux у Вікісховищі

Як доповнення до послуги дозволяється встановлювати deb-пакунки, які не були включені до головного репозиторію, з причини надто обмеженої ліцензії або можливих законодавчих непорозумінь. А саме:

  • додаткове (Contrib) — пакунки у цій частині розповсюджуються власником авторського права на умовах вільної ліцензії, але залежать від невільного програмного забезпечення;
  • невільне (Non-Free) — ліцензії пакетів у цій частині мають умови, що обмежують розповсюдження ПЗ.

Випуск Debian GNU/Linux 11 містить 59551 пакунок[2].

Debian є основою для ряду Debian-подібних дистрибутивів. Найвідоміші: Ubuntu, Linux Mint, Adamantix, Clusterix, Dreamlinux, Knoppix, Linspire, Maemo, SteamOS, Xandros.

Debian відомий суворою відданістю філософії Unix та вільному програмному забезпеченню. ОС портована на 9 архітектур серед яких, окрім типових архітектур x86 та x86-64, є архітектури ARM та MIPS (які використовують переважно у вбудованих системах); архітектура s390x, використовується мейнфреймами серії IBM System z.

Система керування пакунками програмного забезпечення Debian (особливо APT) відома своєю суворою політикою стосовно пакунків та якості випусків. APT дозволяє легко оновлювати систему, а також автоматично розв'язувати залежності між пакунками. Debian використовує повністю прозорий процес розробки і тестування. Система розробляється волонтерами з усього світу і підтримується пожертвами, які збирає некомерційна організація «Програмне забезпечення в інтересах суспільства»).

Типова інсталяція для робочої станції включає:

  • графічне середовище Gnome;
  • офісний пакет LibreOffice;
  • браузер Firefox;
  • графічні редактори Gimp, Inkscape;
  • програма роботи з електронною поштою та організатор Evolution;
  • робота із CD/DVD-носіями;
  • аудіо/відео програвачі (використовуються вільні кодеки);
  • переглядач PDF документів.

Для базової інсталяції досить першого CD/DVD або USB-носія. На інших (7 CD-дисках) — міститься доповнювальне програмне забезпечення. Такий спосіб установлення є актуальним, коли Ви не маєте інтернет-з'єднання.

Під час встановлення ОС, система запропонує вибрати репозиторій та встановити оновлення (якщо присутнє інтернет-з'єднання) . В подальшому, система налаштовується таким чином, що процес оновлення відбувається автоматично.

Історія проєкту

Вперше дистрибутив Debian анонсував[3] Іан Мердок, тоді студент Університету Пердью, 16 серпня 1993 року. На початку Мердок назвав свою систему «Debian Linux Release». Назва «Debian» була утворена від перших літер його імені та імені тодішньої дівчини (згодом — дружини, з якою він розлучився у січні 2008[4]) Дебри: Debra + Ian (/dɛbˈiːjən/). Він мав на меті створити новий дистрибутив, котрий буде відкрито розроблятись, як Linux та GNU, старанно і сумлінно збиратись та якісно супроводжуватись і підтримуватись.

На початку проєкт розвивався повільно, перші версії 0.9.х були випущені у 1994 та 1995 роках. Перші портування на інші архітектури розпочались у 1995 році. Реліз 1.х здійснено у 1996 році. Тоді ж Брюс Перенс (Bruce Perens) змінив Яна Мердока з посади лідера проєкту. В цьому ж році один з розробників, Іен Шуйслер (Ean Schuessler) запропонував укласти суспільну угоду між проєктом та його користувачами. За результатами обговорення у поштовій розсилці було укладено Соціальну Угоду та Посібник по вільних програмах Debian, котрі описували базові вимоги до розробників дистрибутиву. Брюс Перенс також ініціював створення офіційної організації «Програми в інтересах суспільства», котра б опікувалась проєктом, вирішувала фінансові та юридичні питання.

Знімок екрану Debian 4.0. Робоче оточення KDE

У 1998 році, перед випуском версії 2.0, першої, яка базувалась на бібліотеці glibc, Брюс Перенс залишив проєкт. Учасники провели вибори на посаду нового лідера та випустили два нових релізи гілки 2.х, кожен з яких містив все більше пакунків та портів на різні архітектури. В цей час було розроблено АРТ та започатковано перший проєкт на ядрі, відмінному від Лінукс — Debian GNU/Hurd. У 1999 році було запущено перші дистрибутиви на основі Debian — Corel Linux та Stormix's Storm Linux, які нині[коли?] більше не підтримуються.

Наприкінці 2000 року, проєкт отримав значні зміни в архівуванні та релізах стабільної версії. Реорганізовано репозиторії програм, введено сховища пакунків («package tools») та створено тестову гілку у вигляді тестового майданчика для запланованого випуску. В цьому ж році розробники почали проводити конференції під назвою Дебконф (Debconf), на яких обговорюються задачі для розробників та технічних користувачів.

У версії 4.0.x вперше за історію проєкту з дистрибутиву було вилучено архітектуру] — m68k.[5]

Процедури розробки

Пакунки, що знаходяться у розробці вивантажуються до нестабільної (відомої також як Sid) та експериментальної гілок проєкту. Це, як правило, нормальні, стабільні версії програм, випущені основним розробником, але зі специфічними для Debian модифікаціями, які можуть спричинити проблеми. Нестабільні чи не цілком готові програми переносяться до експериментальної гілки.

Після тимчасового перебування у нестабільній гілці (в залежності від необхідності внесених у програму змін) пакунок автоматично мігрує до тестової гілки. Це, щоправда, відбувається лише в тому випадку, якщо у ньому не знаходять критичних помилок і якщо їх не містять інші програми, потрібні для функціонування даної.

Оскільки оновлення стабільних випусків Debian не містить поновлень програм, а лише поновлення безпеки, багато користувачів обирають тестову та нестабільну гілки з новішими пакунками. Проте, ці гілки менше протестовані, а нестабільна ще й не отримує вчасно оновлень безпеки.[6]

Випуски
Графік дат випусків, оновлень і підтримки безпеки

Станом на серпень 2020 року стабільним випуском є версія 10 «Buster». Після виходу нової версії, попередню стабільну помічають, як «стару стабільну» (oldstable) — у даний час нею є версія 9 «Stretch».[7]

Для stable і oldstable версій виходять періодичні оновлення, які, маркуються, наприклад, 10.1.

Команда безпеки проєкту Debian (Debian security team) випускає оновлення безпеки для останнього стабільного випуску, а також для попереднього стабільного випуску (oldstable) протягом одного року після виходу нового.[8] Наприклад, версія 4.0 «Etch» вийшла у квітні 2007 року, це означає, що попередня стабільна версія 3.1 «Sarge» буде підтримуватися до квітня 2008 року. Для виконання більшості задач, суворо рекомендують використовувати лише систему, для якої регулярно виходять оновлення безпеки. Для тестової (testing) гілки також виходять оновлення безпеки; цим займається спеціальна команда добровольців, «Debian testing team»[9] — оновлення не є офіційними.

Версії Debian:

Версія Кодове ім'я Кількість підтримуваних архітектур Кількість пакетів Дата виходу Термін підтримки
Оригінальне Українською
0.93R6 1 26 жовтня 1995
1.1 Buzz Базз 1 474 17 червня 1996 1996
1.2 Rex Рекс 1 848 12 грудня 1996 1996
1.3 Bo Бо 1 974 5 червня 1997 1997
2.0 Hamm Гемм 2 ≈ 1,500 24 липня 1998 1998
2.1 Slink Слінк 4 ≈ 2,250 9 березня 1999 грудень 2000
2.2 Potato Потейто 6 ≈ 3,900 15 серпня 2000 квітень 2003
3.0 Woody Вуді 11 ≈ 8,500 19 липня 2002 серпень 2006
3.1 Sarge Сарж 11 ≈ 15,400 6 червня 2005 квітень 2008
4.0 Etch Етч 11 ≈ 18,000 8 квітня 2007 лютий 2010
5.0 Lenny Лені 12[10] > 23,000[10] 14 лютого 2009 лютий 2012[11]
6.0 Squeeze[12] Сквіз 9+2[A] > 29 050 6 лютого 2011[13] 29 лютого 2016[14]
7.0 Wheezy[15] Візі 13 35 962 4 травня 2013 31 травня 2018[14]
8.0 Jessie[16] Джесі 10 > 43 000[17] 25 квітня 2015[18] 30 червня 2020[14]
9.0 Stretch[19] Стреч 10 ≈ 51000 17 червня 2017[20] 1 січня 2020/LTS 30 червня 2022
10.0 Buster[19] Бастер 10 ≈ 59000 6 липня 2019 1 червня 2024
11.0 Bullseye[2] Булзай 9 59551 14 серпня 2021 14 серпня 2026
Умовні позначення:
заплановано/розробляється поточна версія підтримується не підтримується

Порти

Архітектури

Debian 11 має офіційні порти для наступних архітектур:[2]

  • amd64 — архітектура x86-64 розроблена для Intel/AMD 64-біт
  • i386 — архітектура x86-32, розроблена для Intel/AMD 32-біт
  • ppc64el — архітектура PowerPC
  • s390x — архітектура IBM ESA/390
  • armel — архітектура ARM 32-біт
  • armhf — архітектура ARM 32-біт
  • arm64 — архітектура ARM 64-біт
  • mipsel — Архітектура MIPS (little-endian) 32-біт
  • mips64el — Архітектура MIPS 64-біт

Ядра

Проєкт характеризує себе, як «Універсальна Операційна Система» та чимало портів усього користувацького програмного забезпечення на багато операційних систем[21]

Між тим, усі порти, окрім оригінальної версії на базі ядра Linux наразі не є офіційними, тож, наразі Debian є лише дистрибутивом Linux.

Робочі середовища

Debian GNU/Linux має шість різновидів інсталяції робочого середовища. Базове середовище — GNOME, а також KDE, Xfce, LXDE, Cinnamon, MATE — як альтернативи.

Debian Live

Система Debian Live — версія Debian, котра завантажується зі змінного носія інформації, наприклад, CD, DVD, USB-носій або netboot без наявності жорсткого диска[22]. Це дає можливість користувачам працювати із операційною системою Debian не встановлюючи. Існує шість версій Debian Live з робочими середовищами: GNOME, KDE, Xfce, LXDE, MATE, Cinnamon.

Лідери проєкту
Ян Мердок,
засновник дистрибутиву		серпень 1993 — березень 1996
Брюс Перенсквітень 1996 — грудень 1997
Ян Джексонсічень 1998 — грудень 1998
Віхерт Аккермансічень 1999 — березень 2001
Бен Коллінсквітень 2001 — квітень 2002
Бідейл Гарбіквітень 2002 — квітень 2003
Мартін Мічлмаірберезень 2003 — березень 2005
Брендан Робінсонквітень 2005 — квітень 2006
Ентоні Таунсквітень 2006 — квітень 2007
Сем Осеварквітень 2007 — квітень 2008
Стів Макінтайрквітень 2008 — квітень 2010
Стефано Закіроліквітень 2011 — квітень 2013
Лукас Нуссбаумквітень 2013 — квітень 2015
Ніл МакГовернквітень 2015 — квітень 2016
Мегді Доґґайквітень 2016 — квітень 2017

Переваги та недоліки

У складі Debian понад 51 000 скомпонованих пакунків.[коли?] Оскільки стабільний випуск проходить ретельне та всебічне тестування, система та пакунки в ній є доволі надійними. Але оскільки тестування займає багато часу, то одним з недоліків Debian є певна застарілість програм стабільної збірки. Між випусками 3.0 та 3.1 минуло майже 3 роки. І хоча випуск Debian 4.0 було анонсовано на грудень 2006 року (18 місяців після випуску 3.1), насправді він відбувся лише 8 квітня 2007 року. Цей недолік частково виправляється наявністю т. зв. бекпортованих пакунків (оновлених версій програм, скомпільованих у стабільному середовищі й для стабільного середовища), доступних в числі іншого з майданчиків backports.org і apt-get.org. Проте, в деяких випадках ці пакунки погано інтегруються в систему, викликаючи можливі клопоти з поновленням чи конфлікти з іншими програмами.

Тестова гілка часто містить оновлене програмне забезпечення, котре значно стабільніше, аніж можна було б подумати, дивлячись на назву гілки. Проте одразу після нового випуску в ній відбуваються значні зміни.

Іншим зауваженням є те, що деякі документи та програми недоступні в офіційній системі Debian, оскільки вони не відповідають вимогам Проєкту.

Документи, що випущені під GNU Free Documentation License з недоступними для змін секціями, розглядаються проєктом як не повністю вільні й поміщаються до секції non-free. У таких випадках програми чи документи можна отримати від третіх сторін або ж з секції non-free файлосховищ Debian, або ж відшукати іншу програму, що відповідає вашим вимогам та є вільною. Наприклад, власницький Адоб Акробат-читач (Adobe Acrobat reader) не постачається з Debian, але, по-перше, вам доступні інші програми для читання документів PDF, а по-друге, сам Acrobat reader можна завантажити з вебсайту фірми-виробника і встановити вручну.

Дехто критикує проєкт за те включення до секції non-free деяких власницьких програм замість того, щоб повністю відмовитись від їх використання. Раніше Debian включав вільні пакунки з невільними компонентами до головної збірки, проте зараз відділяє деякі програми, як, наприклад, власницькі драйвери пристроїв у ядрі Лінукс.

Наприкінці 2000 року в проєкті зроблено значні зміни в управлінні архівами та випусками, реорганізовано процеси за допомогою нових «сховищ пакунків» (package pools) і створено тестову (testing) гілку. Також, у цьому році розпочали проведення щорічної конференції під назвою Debconf для розробників та користувачів Debian.

Цікаві факти

Див. також

Виноски
  1. License information. Debian. Процитовано 28 лютого 2009.
  2. Debian 11 "bullseye" released. 14 серпня 2021. Процитовано 6 вересня 2021.
  3. Ian Murdock (16 серпня 1993). "New release under development; suggestions requested". comp.os.linux.development. (Google Groups).
  4. Fort Wayne News-Sentinel. 6 лютого 2008. Архів оригіналу за 1 November 2014.
  6. Debian security FAQ. 28 лютого 2007. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 20 квітня 2007. «Q: How is security handled for testing and unstable? / A: The short answer is: it's not.»
  7. A Brief History of Debian: Debian Releases. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 22 червня 2008.
  8. Debian security FAQ: Lifespan
  9. Debian testing security team. Архів оригіналу за 30 квітня 2008. Процитовано 21 квітня 2008.
  10. Debian GNU/Linux 5.0 released. Debian. 14 лютого 2009. Архів оригіналу за 21 серпня 2011. Процитовано 15 лютого 2009.
  11. Security Support for Debian GNU/Linux 5.0 terminated on February 6th
  12. Claes, Luk (1 вересня 2008). Release Update: freeze guidelines, testing, BSP, rc bug fixes. debian-devel-announce mailing list. Процитовано 31 жовтня 2008.
  13. Debian 6.0 "Squeeze" released(англ.)
  14. LTS - Debian Wiki. wiki.debian.org. Процитовано 3 квітня 2016.
  15. McGovern, Neil (3 вересня 2010). Release Update: freeze guidelines, transitions, BSP, rc bug fixes. debian-devel-announce mailing list. Процитовано 3 вересня 2010.
  16. Barratt, Adam (27 липня 2012). Bits from the nippy Release Team. debian-devel-announce mailing list. Процитовано 28 липня 2012.
  17. Debian - News - Debian 8 "Jessie" released
  18. Debian 8 "Jessie" Will Be Officially Released on April 25, 2015
  19. Release Team Sprint Results
  20. Planned release of stretch on 2017-06-17 and the last weeks up to the release
  21. Debian -- Ports (Webpage). Webpage (English). Debian Foundation. 28. Архів оригіналу за 23 червня 2013. Процитовано 10 серпня 2007.
  22. DebianLive — Debian Wiki
  23. Linux Out of the Real World. Jul 01, 1997

Посилання

Українські вебсайти
  • Debian на DLOU сторінка україномовної документації на docs.linux.org.ua

Офіційні ресурси проєкту

Вебсайти спільноти
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.