KDE

KDE є міжнародною спільнотою яка розробляє вільне програмне забезпечення.[1] Як центральний центр розробки, вона надає інструменти та ресурси, які дозволяють спільну роботу над цим видом програмного забезпечення. До відомих продуктів належать KDE Plasma 5, KDE Frameworks та багато з кросплатформних програм, таких як Krita чи digiKam, призначений для запуску на Unix і Unix-like стільницях, та на Android.[2]

KDE
Тип Спільнота
Галузь Вільне програмне забезпечення
Засновано 14 жовтня, 1996 (1996-10-14)
Засновник(и) Маттіас Еттріх
Продукція KDE Plasma, KDE Frameworks, KDE Applications, Calligra Suite, Krita, KDevelop, digiKam, Amarok, Kirigami, та багато іншого
Дочірні компанії KDE Womend
www.kde.org
 KDE у Вікісховищі

Бувши одним з найбільш визнаних проєктів KDE, Plasma є типовим середовищем стільниці на багатьох дистрибутивах Linux, наприклад, openSUSE, ⁣[3] Manjaro Linux, Mageia, Netrunner, OpenMandriva, Chakra, Kubuntu, KaOS та PCLinuxOS.

Огляд

Спільноту KDE та її роботу можна виміряти на наступних моментах:

  • KDE є однією з найбільших спільнот що розвиває вільне програмне забезпечення[4];
  • понад 2500 учасників беруть участь у розробці програмного забезпечення KDE.[4] Близько 20 нових розробників кожен місяць вносять свій перший код[4];
  • програмне забезпечення KDE складається з понад 6 мільйонів рядків коду (не включаючи Qt)[4];
  • програмне забезпечення KDE було переведено на більш ніж на 108 мов[5];
  • програмне забезпечення KDE доступне на більш ніж 114 офіційних FTP-дзеркалах у більш ніж 34 країнах[6];
  • у всіх репозиторіях можна знайти дзеркало для читання Github[7].

KDE Projects
KDE Projects
Тип Вільне програмне забезпечення
Автор(и) Маттіас Еттріх
Операційна система UNIX-подібні операційні системи з X11 або Wayland, Windows, Android, MacOS
Мова програмування C++, Qt, QML та багато іншого
Вебсайт hide
 KDE Projects у Вікісховищі

Є багато відомих проєктів вільного програмного забезпечення, розроблених і підтримуваних спільнотою KDE.

Проєкт, який раніше називався KDE або KDE Software Compilation нині складається з трьох частин:

  • KDE Plasma — інтерфейс платформи для різних робочих областей, таких як Plasma Desktop або Plasma Mobile;
  • KDE Frameworks — колекція з більш ніж 70 безплатних бібліотек, побудованих поверх Qt (раніше відомий як 'kdelibs' або 'KDE Platform');
  • KDE Applications.

KDE Plasma
KDE Plasma 5.16 світла та темна тема

KDE Plasma це технологія інтерфейсу користувача, яку можна легко налаштувати для роботи на різних формфакторах, таких як настільні комп'ютери, нетбуки, планшети та смартфони або навіть вбудовані пристрої.[8]

Бренд 'Plasma' для графічних робочих просторів був введений з KDE SC 4.4.

Під час четвертої серії, крім Plasma 4 робоча область називалась Plasma Netbook і Plasma Active.[9][невдало сформульовано]

Остання версія — Plasma 5 — містить такі робочі області:

  • Plasma Desktop — для обчислювальних пристроїв, керованих мишкою або клавіатурою, таких як настільні комп'ютери або ноутбуки;
  • Plasma Mobile — для смартфонів;
  • Plasma Minishell — для вбудованих і сенсорних пристроїв, ⁣[10] як IoT або автомобілів;
  • Plasma Media Center — для телевізорів.

KDE Frameworks

KDE Frameworks надають більше ніж 70 безплатний і відкритих бібліотек, побудованих поверх Qt. Вони є основою для KDE Plasma і більшості програм KDE, але можуть бути частиною будь-якого проєкту, який хотів би використовувати один або кілька його модулів.

Kirigami

Kirigami є рамкою додатків Qml[2], розроблений Марко Мартін[11], і дозволяє розробникам писати програми, які виконуються на самому початку в Android, iOS, Plasma Mobile або будь-якому іншому класичному середовищі Linux без коректування коду.

Він використовується, наприклад, Лінусом Торвальдсом і додатком для підводного плавання під водою Дірка Хохндельса, клієнтом месенджера Banji, ⁣[12] Kaidan месенджера[13] та центром програмного забезпечення KDE Discover.[невдало сформульовано]

Прив'язки

Хоча в основному все написано на C ++, є багато прив'язок для інших доступних мов програмування[14][15]:

  • Python,
  • Ruby (Korundum, built on top of QtRuby),
  • Perl,
  • C# (однак (одначе), поточний фреймворк для прив'язки до мов C# та інших .Net застарілий, а заміна лише компілюється на Windows)[16].

Ці та інші прив'язки використовують наступні технології:

  • Smoke: для створення прив'язок для Ruby, C# and PHP;
  • SIP: для створення прив'язок для Python;
  • Kross: Вбудовані сценарії для C ++ додатків, з підтримкою Ruby, Python, JavaScript, QtScript, Falcon та Java.

Історія

Під час KDE SC 4, так звані KDE Platform складався з усіх бібліотек і служб, необхідних для KDE Plasma і додатків.[невдало сформульовано] Починаючи з Qt 5, ця платформа була перетворена на набір модулів, який тепер називають KDE Frameworks. Ці модулі включають: Solid, Nepomuk, Phonon і т. д., і мають ліцензію LGPL, BSD, MIT або X11.[17]

KDE Applications

KDE Applications — це комплект програмного забезпечення, що є частиною офіційного випуску KDE-додатків. Таких як Okular, Dolphin або Kdenlive, вони побудовані на KDE Frameworks і випущені на 4 місяці з нумерацією версій, що складається з YY.MM (наприклад, 18.12).

Extragear
Krita 4.0 pre-alpha скриншот

Програмне забезпечення, яке не є частиною офіційного пакета програм KDE, можна знайти в розділі «Extragear». Вони виходять за власним графіком і мають власні номери версій. Є багато таких програм, наприклад KTorrent, Krita або Amarok які в основному розроблені для перенесення між операційними системами і розгортаються незалежно від конкретної робочої області або середовища робочого столу. Деякі проєкти складаються з декількох додатків, таких як Calligra Suite або Kontact.

KDE neon

KDE neon це сховище програмного забезпечення, яке використовує Ubuntu LTS як основу. Вона спрямована на те, щоб забезпечити користувачів швидко оновлюваним програмним забезпеченням Qt і KDE, при цьому оновлення решти компонентів ОС з репозиторіїв Ubuntu здійснюється звичайними темпами.[18][19] KDE стверджує, що це не дистрибутив KDE, а найновіший архів пакетів KDE і Qt.

Існує «User» і два «Developer» видання KDE Neon.

WikiToLearn

WikiToLearn, скорочено WTL, є одним з нових зусиль KDE. Це вікі (на основі MediaWiki, як Вікіпедія), що забезпечує платформу для створення та спільного використання підручників з відкритим вихідним кодом. Ідея полягає в тому, щоб мати величезну бібліотеку підручників для всіх. Її коріння лежали Державний Університет Мілану, де група фізичних фахівців хотіла поділитися нотатками, а потім вирішила, що це для всіх, а не тільки для їхньої внутрішньої групи друзів.[невдало сформульовано] Вони стали офіційним проєктом KDE, і його підтримали декілька університетів.

Структура спільноти

Талісман
Konqi, зелений дракон

Талісман спільноти KDE це малий веселий зелений дракон, якого зовуть Konqi (Конкі).[20]

Історія

Початок
Маттіас Еттріх, засновник KDE

KDE (тоді називався K(ool) Desktop Environment) була заснована в 1996 році Маттіасом Еттріхом, студентом з Тюбінгенського університету. У той час його турбували певні аспекти робочого стола Unix. Серед його турбот було те, що кожна з програм виглядала, відчувалася або працювала одинаково. Він запропонував створити не просто набір додатків, а робоче середовище, у якому користувачі могли б очікувати, що речі будуть виглядати, відчуватися і працювати послідовно. Він також хотів зробити цей робочий стіл простим у використанні; одна з його скарг на настільні програми того часу полягала в тому, що вони були занадто складними для кінцевих користувачів. Його перший пост в Usenet викликав великий інтерес — так народився проєкт KDE.[21]

Ім'я KDE було задумане як гра слів від існуючого Common Desktop Environment (CDE), що було доступне для Unix систем. CDE було створено середовище користувача X11, спільно розроблене HP, IBM і Sun через консорціум X/Open, з інтерфейсом і інструментами підвищення продуктивності на основі Motif — графічного інструментарія віджетів. Він мав бути інтуїтивно простим у використанні настільним комп'ютерним середовищем.[22] Спочатку замість K було запропоновано застосовувати «Kool», але швидко вирішили, що з K не варто нічого робити. Тому KDE ініціалізм розширений до «K Desktop Environment» до того, як він був повністю відкинутий на користь KDE = Спільнота завдяки зусиллям ребрендингу.[невдало сформульовано]

Репозиціонування бренду

24 листопада 2009 року Команда маркетингу KDE оголосила про ребрендинг компонентів проєкту KDE, мотивованих сприйнятим переходом від побудови середовища робочого столу до більш широкого проєкту навколо «спільноти людей, які створюють програмне забезпечення». Ребрендинг зосереджувався на знищенні акценту на середовищі робочого столу як на «просто іншому продукті», підкреслюючи як спільноту, так і інші технології, що надаються в якості програмного забезпечення KDE. Те, що раніше називалося KDE 4, розділилося на три частини: KDE Plasma Workspaces, KDE Applications, та KDE Platform (тепер KDE Frameworks) — у сукупності, як «KDE Software Compilation 4» (скорочено «KDE SC 4»).[23] Сьогодні назва «KDE» більше не означає «K Desktop Environment», для спільноти, яка виробляє програмне забезпечення.[24]

Історія Випусків
Версія Дата Інформация
14 Жовтня, 1996 Оголошена розробка KDE
K Desktop Environment 1 12 Липня, 1998
K Desktop Environment 2 23 Жовтня, 2000
K Desktop Environment 3 3 Квітня, 2002
KDE Software Compilation 4 11 Червня, 2008
KDE Plasma 5 15 Липня, 2014 Колишні KDE/KDE SC розділені на KDE Plasma, KDE Frameworks і KDE Applications

Див. також

Виноски
  1. About KDE. Процитовано 25 січня 2012.
  2. KDE Kirigami. KDE. Процитовано 25 листопада 2018.
  3. Ryan Paul (21 серпня 2009). OpenSUSE community konfesses love for KDE, makes it default. Condé Nast Digital. Ars technica. Процитовано 28 листопада 2010.
  4. KDE – Press page. KDE. Процитовано 10 січня 2019.
  5. KDE Localization statistics. 5 листопада 2010. Процитовано 6 листопада 2010.
  6. the status of KDE mirrors. Архів оригіналу за 23 листопада 2010. Процитовано 6 листопада 2010.
  7. KDE Github Mirror. github.com.
  8. The KDE Workspaces. Процитовано 4 грудня 2010.
  9. Artur Souza (3 грудня 2010). KDE's Mobile Team Meets for First Sprint. KDE. KDE.NEWS. Процитовано 1 січня 2011.
  10. https://cgit.kde.org/scratch/mart/plasma-minishell.git/
  11. https://github.com/KDE/kirigami/graphs/contributors
  12. Banji (Ring-KDE) new skin on desktop Linux and Android. YouTube. Elv1313. 1 березня 2019. Процитовано 4 травня 2021.
  13. https://github.com/KaidanIM/Kaidan
  14. The KDE development platform. Процитовано 26 листопада 2010.
  15. Development/Languages — KDE TechBase. Techbase.kde.org (2012-07-12). Retrieved on 2013-07-17.
  16. Qyoto. Процитовано 18 січня 2015.
  17. KDE Licensing Policy. Процитовано 6 листопада 2010.
  18. KDE neon. KDE. Процитовано 20 червня 2016.
  19. Q&A: Jonathan Riddell on the release of KDE neon User Edition 5.6. CIO.com. June 9, 2016. Процитовано 20 червня 2016.
  20. KDE-Clipart page. Процитовано 20 листопада 2010.
  21. (14 жовтня 1996). "New Project: Kool Desktop Environment (KDE)". de.comp.os.linux.misc. (Google Groups). Retrieved on 2010-12-04.
  22. COSE Update FYI. Архів оригіналу за 7 лютого 2012. Процитовано 6 листопада 2010.
  23. Stuart Jarvis (24 листопада 2009). Repositioning the KDE Brand. KDE. KDE.NEWS. Процитовано 13 листопада 2010.
  24. Jos Poortvliet (16 липня 2014). Repositioning the KDE Brand. Процитовано 27 липня 2014.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.