Didelphis aurita

Видовий епітет лат. auritus, aurita — «вухатий». Оригінальна назва при описі: Didelphys aurita[2]

Дуже нагадує Didelphis marsupialis, підвидом якого свого часу вважався. У D. aurita є помітні позначки на обличчі та помітна чорна лінія по центру чола; вуха у них голі й чорні. Шерсть у них брудно-жовта, з чорними або сірими кінчиками. Довгі чіпкі хвости мають шерсть біля основи. Шерсть при основі хвоста приблизно така ж, як і задні лапи, і принаймні наполовину чорна, а наполовину біла; чорна частина іноді довша. Самці, як правило, більші за самиць[3].

Всеїдний, нічний, солітарний, переважно наземний але добре лазить по деревах. До раціону входять членистоногі й фрукти, додатково інші безхребетні й дрібних хребетні. Тварини, що живуть у міських районах споживають продуктове сміття. Ворогами можуть бути хижаки, що присутні в регіоні — оцелот, пума, ягуарунді, ярара[3].

Проживає в прибережній Бразилії від Баїа до Ріу-Гранді-ду-Сул, на схід від нижнього Ріо-Парагваю та північно-східної Аргентини[4].

Населяє ліси Атлантики й Аракарії — первинні та вторинні ліси[4].

На цей вид локально полюють для їжі та спорту. На нього також полюють для комерційної торгівлі хутром[4].

Про серйозні загрози не відомо, хоча вирубка лісів впливає на деякі субпопуляції (наприклад, східний Парагвай). Цей вид зустрічається в ряді заповідних територій[4].