Elodea nuttallii
Elodea nuttallii — вид трав'янистих рослин з родини водокрасових (Hydrocharitaceae), поширений у південній Канаді та США. В Європейському Союзі включено до офіційного переліку чужорідних інвазійних видів[1].
Elodea nuttallii | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Однодольні (Monocotyledon) |
Порядок: | Частухоцвіті (Alismatales) |
Родина: | Жабурникові (Hydrocharitaceae) |
Рід: | Водяна чума (Elodea) |
Вид: | E. nuttallii |
Біноміальна назва | |
Elodea nuttallii | |
Опис
Затоплені пагони довжиною від 30 до 100 см. Дрібні, темно-зелені листки розміщені на стеблах переважно в трійці. Вони довжиною від одного до трьох сантиметрів, часто жорсткі, від вузько трикутних до ± лінійних, зігнуті назад. Довжина листка у 3,5–10 разів більша від ширини, яка від одного до трьох міліметрів. Порівняно з водяною чумою канадською, вид має більш звивисто-нерівне і більш вузьке листя. Тим не менш, елодея канадська може мати дещо зігнуте назад листя, що робить розпізнання важким. Невиразні, 3–5 мм, дрібні, біло-світло-пурпурні квітки, що сидять на довгих білуватих стеблах, які виступають над поверхнею води або є на поверхні. Elodea nuttallii є дводомною, але європейські рослини майже тільки з жіночими квітками. Отже, розповсюдження відбувається чисто вегетативно. Вид виробляє зимові туріони.
Поширення
Поширений у південній Канаді та США; натуралізований у Європі, Японії, Філіппінах; в Україні не зростає[2][3][4].
Населяє неглибокі, тихі або повільні, від слабокислих до основних води озер, ставків і річок[5].
Галерея
- рослина в середовищі проживання
- рослина
- жіноча квітка
- ілюстрація
Джерела
- Invasive Alien Species of Union concern, 2017
- Euro+Med Plantbase. Процитовано 21.04.2019. (англ.)
- Plants of the World Online — Kew Science. Процитовано 21.04.2019. (англ.)
- Germplasm Resources Information Network. Процитовано 21.04.2019. (англ.)
- Maiz-Tome, L. (2016). Elodea nuttallii. The IUCN. Процитовано 21.04.2019.