Final Fantasy: The 4 Heroes of Light

Final Fantasy: The 4 Heroes of Light (яп. 光 の 4 戦士 ファイナル ファンタジー 外伝, Остання фантазія: 4 воїни світла) — японська рольова гра для портативної ігрової консолі Nintendo DS, розроблена студією Matrix Software і випущена компанією Square Enix в кінці 2009 року, є спін-оффом серії Final Fantasy. У центрі сюжету — подорож хлопчика на ім'я Брандт, якого на 14-річчя викликав король і відправив рятувати принцесу, викрадену злою відьмою[1].

Final Fantasy: The 4 Heroes of Light
Обкладинка європейської версії гри
Розробник Matrix Software
Видавець Square Enix
Жанр(и) Японська рольова гра
Платформа Nintendo DS
Дата випуску 29 жовтня 2009
5 жовтня 2010
8 жовтня 2010
Режим гри багатокористувацька гра і однокористувацька гра
Вік. обмеження CERO: A — All ages
ESRB: Everyone 10+
PEGI: 12 — PEGI 12
USK: 6 — USK 6
Творці
Продюсер Томо Асано
Керівник(и) Такасі Токіті
Режисер(и) Takashi Tokitad
Художник(и) Акіхіко Йосіда
Композитор(и) Нао Мідзута
Final Fantasy
Офіційний сайт

У Японії гра вийшла як Final Fantasy Gaiden, ставши другим відгалуженням основної серії зі словом «гайден»[2] у назві — раніше з тієї ж припискою була видана Final Fantasy Adventure, відома як Seiken Densetsu: Final Fantasy Gaiden. Однак будь-яких інших спільних рис у цих двох ігор немає. Вперше про розробку The 4 Heroes of Light стало відомо з появою офіційного сайту з таймером відліку часу до релізу. Реліз планувався на 6 липня 2009 року, але пізніше в журналі Shonen Jump була оголошена нова дата — 29 жовтня[3].

Ігровий процес

Гравець керує групою (ігровою партією) з чотирьох персонажів. Проходячи локаціями, герої б'ються з супротивниками, які з'являються випадковим чином. Бої відбуваються у покроковому режимі, що нагадує ранні частини Final Fantasy для консолі Nintendo Entertainment System. Істотна відмінність — магія застосовується персонажами без магічних очок, а за допомогою спеціальної команди «Charge». Для кожного з героїв можна вибрати будь-яку професію, залежно від головних уборів, які ті носять. Ця система має назву «система корон»[4].

У багатокористувацькому кооперативному режимі після битви гравці отримують очки battle points, які можна обміняти на призи.

Відгуки та оцінки

Японський журнал Famitsu дав грі 33 бали з 40, в одному з оглядів зазначивши, що «сюжет, музика та інше пробуджують спогади про минулі часи, а змішані з ними нововведення в геймплєї надають грі небувалу свіжість»[5]. Після першого тижня продажів гра зайняла в японських чартах друге місце, було реалізовано 115 тисяч копій[6]. До кінця листопада 2009 року було продано 178 тисяч примірників[7]. Гра, крім того, демонструвалася на виставці Electronic Entertainment Expo 2010 і отримала там позитивну пресу, а сайт GameTrailers назвав її найкращою грою для NDS, представленою на заході[8].

Примітки
  1. Anoop Gantayat. (6 липня 2009). Four Warriors of Light: Final Fantasy Gaiden Promises Classic RPG Experience (англійською). Andriasang.com. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 6 липня 2009.
  2. Відгалуження
  3. Spencer. (30 липня 2009). Final Fantasy Gaiden: The Four Light Warriors Shines In October (англійською). Siliconera. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 30 липня 2009.
  4. Square Enix Staff. (27 травня 2010). Final Fantasy: The 4 Heroes of Light Press Release. GameSutra (англійською). Square Enix. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 6 липня 2009.
  5. Kevin Gifford. (21 жовтня 2009). Japan Review Check: Tekken 6, Final Fantasy Gaiden (англійською). 1UP.com. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 12 листопада 2009.
  6. Kris Graft. (5 листопада 2009). Japanese Software: Bayonetta For PS3 Leads Charts, Pokemon Dethroned (англійською). Gamasutra. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 12 листопада 2009.
  7. Spencer. (12 листопада 2009). Final Fantasy Gaiden: The Four Warriors Of Light Sells Out In Japan (англійською). Siliconera. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 12 листопада 2009.
  8. Best DS Game E3 2010 (англійською). GameTrailers. 24 червня 2010. Архів оригіналу за 12 липня 2013. Процитовано 2010-06 -29.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.