Ford Grand C-Max
Ford Grand C-Max — габаритніша версія традиційного Ford C-Max, що почала вироблятися з 2010 року як сімейні семимісні мінівени. У 2015 році відбувся редизайн моделі. Основні конкуренти — Renault Grand Scenic і Citroen Grand C4 Picasso.
Ford Grand C-Max 1.6 TDCi (DXA) | |
---|---|
Виробник | Ford |
Роки виробництва | 2010 |
Місце виробництва | Європа |
Клас | M |
Стиль кузова | Мінівен |
Двигун(и) | 1,6 л |
Коробка передач | 6МКПП |
Колісна база | 2788 мм |
Довжина | 4520 мм |
Ширина | 1828 мм |
Висота | 1684 мм |
Передня колія | 1544 мм |
Задня колія | 1559 мм |
Найвища швидкість | 180 км/год |
Місткість бака | 55 л |
Опис
Grand C-Max має бензинові EcoBost і дизельні TDCi двигуни. Неважливо на тривалість подорожі, двигуни підтримають необхідним рівнем продуктивності та низьким споживанням палива. Бензинові: на 150 та 182 к. с. 1,6-літровому 4-циліндровому двигуну на 150 к. с. знадобиться 9,9 сек. для розгону до сотні, працює в парі з 6 МКПП. Витрачає мінівен з ним 6,8 л/100 км. 1.6-літровий 4-циліндровий двигун на 182 к. с. розженеться за 9,0 сек., витрачаючи 7,0 л/100 км. Дизельний перелік починається з 1,6-літрового 4-циліндрового TDCi на 114 к. с., працює в парі з 6 МКПП. До сотні він розжене Grand C-MAX за 12,3 сек. Витрата палива перебуває на рівні 4,9 л/100 км. 2.0-літровий 4-циліндровий дизельний двигун представлений у версіях на 140 та 163 к.с. Першій для розгону знадобиться 10,5 с. Витрачає автомобіль з нею 5,8 л/100 км. Версії на 163 конячки для розгону до сотні знадобиться 9,8 сек. Витрата палива становить 5,8 л/100км[1].
Безпека
У 2010 році Ford Grand C-Max тестувався за Euro NCAP і отримав 5 зірок рейтингу[2]:
Водій | Дитина-
пасажир |
Пішохід | Засоби
безпеки |
---|---|---|---|
96 % | 81 % | 50 % | 71 % |
Огляд моделі
- Ford Grand C-Max
- Ford Grand C-Max
- Ford Grand C-Max 1.6 TDCi Titanium (II)
Примітки
- Тест-драйв Ford Grand C-MAX 2016 року. Огляди, відео, думка експертів на Automoto.ua. automoto.ua. Процитовано 1 грудня 2017.
- Official Ford Grand C-MAX 2010 safety rating results. www.euroncap.com (англ.). Процитовано 1 грудня 2017.