GEO&BIO

«Geo&Bio: Вісник Національного науково-природничого музею» (Geo&Bio: Proceedings of the National Museum of Natural History) — головне видання Національного науково-природничого музею НАН України; ISSN 2219-7516, з 2018 ISSN 2617-6157 (print) та ISSN 2617-6165 (online).

Geo&Bio (Вісник Національного науково-природничого музею)
Обкладинка журналу
Країна видання  Україна
Тематика науковий журнал
Періодичність виходу 1 раз на рік
Мова українська, англійська
Головний редактор Марина Комар
Видавець Національний науково-природничий музей НАН України
Засновано 2001
Обсяг 10–15 др. арк.

museumkiev.org/public/visnyk.html

Загальна інформація

«Вісник Національного науково-природничого музею» — видання, покликане поширювати інформацію про дослідження та охорону біотичного та геологічного різноманіття, зокрема зоології, ботаніки, екології рослин та тварин, созології, палеонтології, геології, музеології.

Окрему увагу в журналі приділяють опису й аналізу різноманіття об'єктів природи (зокрема, у царині Конвенції про біорізноманіття) та результатам дослідження колекцій, обговоренню підходів до вивчення ландшафтного і біотичного різноманіття та його збереження, розвитку фондових природничих колекцій та управління ними, дослідженням з історії та перспектив розвитку музеїв як наукових та просвітницьких центрів.

Видання рецензоване, кожна стаття отримує два експертні висновки від фахівців у відповідній галузі. Рецензування закрите, у формі анкети та коментарів до всіх відміток «ні», із зауваженнями по тексту рукопису. Після прийняття статті в роботу вона проходить три цикли редагувань — наукове, технічне і мовне. Всі процедури подання, прийняття, рецензування та редагування рукописів, а також всі листування з авторами, редакторами та рецензентами здійснюються в електронній формі, без роздруку паперових копій.

Головний редактор видання у 2009—2017 роках проф. Ігор Ємельянов (фото в день 70-річчя 05.12.2017)
Редакційна команда Вісника ННПМ на День музеїв, 10.05.2017.

Особливості видання

  • перший випуск: 2001 рік
  • на сьогодні видано томів: 17
  • середній обсяг одного тому: 120–250 сторінок
  • свідоцтво державної реєстрації 2008 року: № 14636-3607Р від 23.10.2008 р.
  • свідоцтво державної реєстрації 2017 року: серія КВ, № 23104-12944ПР від 11.12.2017 р.
  • періодичність (після реєстрації): 1-2 рази на рік
  • мови видання: українська, англійська
  • веб-сторінка видання «Вісник Національного науково-природничого музею»
  • супутнє видання (як додаток): Природнича музеологія (видано 5 випусків)

З історії видання

протягом 2001—2009 років видання виходило як неперіодичний збірник, раз на 2-3 роки. На титулі першого випуску не було жодної інформації про те, що це перший випуск. Надалі випуски також нумерували не щоразу, і всі вони були здвоєними, наприклад № 2-3 за 2002—2004 роки, № 4-5 за 2005—2007 року, № 6-7 за 2008—2009 роки (так вказано на обкладинці). Випуски 2-3 та 4-5 позначені додатковою назвою «Серія ботанічна» з логотипом «Ботанічний музей НАН України», хоча жодних серій не було затверджено і більше не відомо, а «Ботанічний музей НАН України» — вигадана установа, якої ніколи не існувало. Ця ганебна практика припинилася з приходом нового головного редактора і нового відповідального секретаря журналу.

З 2010 року (випуск 8) видання стало щорічним, і з 2014 року випуски стали іменувати «томами» (том 12). З того ж тому змінено стиль титульної сторінки з книжкового типу (тільки назва, з надзаголовком про установу і з номером та роком під назвою) на стандартну журнальну титулку, яка включає: кліше з назвою, номер тому з ISSN, змістом безпосередньо під кліше. З 2016 року видання включено до переліку фахових наукових видань України (рішення ДАК 8.12.2016). Тоді ж на вебсайті видання започатковано домашні сторінки для кожної зі статей.

2018 року у виданні суттєво змінено склад редколегії, змінилися також деталі оформлення верстки, включно з колонтитулами. Видання перереєстровано під назвою GEO&BIO, воно стало двомовним (укр. + англ.) і надалі виходитиме двічі на рік. З цього ж 2018 року розпочато участь журналу в системі CrossRef, і том 16 підготовлено з DOI тому (doi: 10.15407/gb.2018.16) та його окремих статей (загалом на 17 статей є 32 crossref).

Мова статей

Видання довгий час існувало як багатомовне, але фактично двомовне (укр. + рос.) з виразною тенденцією до росту частки російськомовних праць і відсутністю англомовних. У наведеному переліку найцитованіших праць 5 статей — україномовні, 4 — російськомовні, 1 — англомовна. Це приблизно відбиває співвідношення кількості праць за мовою їх написання загалом. Проте з 2014 року мовну політику журналу змінено: редакція надає перевагу україномовним статтям та веде роботу з посилення англомовної складової у кожній зі статей (резюме, підписи до рисунків) і залучення авторів, які можуть писати англійською основний текст.

Після перереєстрації наприкінці 2017 року журнал друкує тільки україномовні та англомовні статті з дедалі більшою часткою англомовного сегмента: всі статті мають розширені до 1000 знаків (з 2019 року 1800 знаків) резюме англійською мовою, переклади англійською усіх назв таблиць та рисунків, а з 2018 року також і переклади англійською кириличної бібліографії. Зокрема, у томі 10 (2012 рік з його законом Ківалова-Колесніченка) було нуль англомовних, 3 україномовні та 5 російськомовних, вже у томі 12 (2014) було 3 англомовні, 6 україномовних та 2 російськомовні, а у томі 14 за 2016 рік — 3 англомовні, 11 україномовних та нуль російськомовних.

З 2018 року таке співвідношення закладено в програму розвитку видання і включено до реєстраційних документів журналу. Випуск за 2018 рік включає 16 статей, у тому числі 7 англійською та 9 українською. Перший випуск за 2019 рік[1] включає 8 україномовних та 3 англомовні праці; у наступному 18 томі — 7 україномовних та 4 англомовні праці. У томі 19 (2020) — 5 англомовних та 5 україномовних статей плюс 2 україномовні хроніки (меморіальні статті про відомих колег Валентини Бібікової та Вадима Топачевського).

Рейтингові оцінки та реєстрації в базах даних

Журнал має свій профіль в гугл-академії (Google Scholar) та у кількох базах даних, що представляють наукові видання (зокрема й Index Copernicus[2]).

За даними Google Scholar на 01.12.2020 журнал має такі показники:

  • бібліографічних посилань всього — 462, за останні 5 років — 346
    (для порівняння: 25.11.19 — 263/195; 06.03.20 — 309/208, 21.11.20 — 436/325),
  • h-індекс за весь час — 9, за останні 5 років — 8,
  • i10-індекс за весь час — 8, за останні 5 років — 4.
  • середні кількість цитувань на рік для останніх п'яти років — 62
    (для періоду 2016—2020 за роками: 58, 60, 70, 74, 47 цитувань).

Найцитованіші праці

За версією гугл-академії, 10-ма найбільш цитованими в інтернет-мережі працями з Вісника ННПМ є такі[3]:

  • Флоросозологические особенности степных флор региона Западного Причерноморья в связи с вопросами оптимизации его природно-заповедной сети / Крицкая Л. И., Новосад В. В. // Вісник Національного науково-природничого музею, 2001, вип. 1, с. 147—188. (рос.)
  • До іхтіофауни басейну нижньої течії Дунаю в межах України / ЮВ Мовчан // Вісник Національного науково-природничого музею. 2001. Том 1, с. 138—141.

Примітки

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.