GSP Orizont

В межах програми пошуку родовищ на чорноморському шельфі Румунія організувала на верфі у дунайському Галаці (наразі Damen Shipyard Galati) спорудження бурових установок за придбаним в США проектом. Другою в цій серії стала установка Orizont, завершена будівництвом у 1982 році.

За своїм архітектурно-конструктивним типом судно відноситься до самопідіймальних (jack-up). Воно має чотири опори довжиною по 122 метра та може діяти в районах з глибинами до 91 метра. Роботи провадяться при максимальній висоті хвиль до 9 метрів та їх інтервалі у 12 секунд і швидкості вітра до 50 вузлів. Судно здатне витримувати шторм при максимальній висоті хвиль до 12 метрів та їх інтервалі у 10 секунд і швидкості вітра до 86 вузлів.

Розміщена на борту бурова установка Upetrom TFM-38E потужністю 3000 кінських сил дозволяє здійснювати спорудження свердловин глибиною 9,1 км. Первісно для проведення бурових робіт судно мало займати місце над устям свердловини (slot type). В 1999 – 2000 роках на верфі Lamprell у Об’єднаних Арабських Еміратах провели модернізацію із оснащенням Orizont кантилевером – виносною консоллю для бурового обладнання, яка дозволяє провадити роботи над існуючими нафтовими платформами.   

Після масштабної модернізації у 2010 році (коштувала 50 млн доларів США), силова установка Orizont базується на 5 двигунах Caterpillar 3512 загальною потужністю 6,2 МВт, крім того, існує один аварійний двигун Caterpillar C-18 DI-TA потужністю 0,43 МВт (до модернізації судно мало ліцензійні двигуни Sulzer – 3 12LDSR-28H по 1,5 МВт та 2 6LDSR-28H по 0,75 МВт).

Судно є несамохідним, тому пересування до місця виконання робіт повинне здійснюватись шляхом буксирування.

На борту може проживати 90 осіб (плюс два місця у медчастині).

Orizont має майданчик для гелікоптерів розмірами 24,4х24,4 метра, призначений для прийому машин типів Puma SA 330, Bell 212 – Bell 412.[1][2]

На протязі майже двох десятків років судно належало державній нафтовій компанії Petrom, яку в  2004-му приватизували і продали австрійській OMV. В 2005-му Petrom продала весь свій флот активних самопідіймальних бурових установок, і в тому числі Orizont, румунській компанії Grup Servicii Petroliere (GSP). Остання в 2008-му провела перейменування суден свого флоту, додавши до кожної назви початковий елемент «GSP», так що Orizont став носити назву GSP Orizont.

З 1983 та до середини 1990-х установка працювала над проектами Petrom у румунському секторі Чорного моря та за цей час спорудила 11 свердловин довжиною від 2525 до 3470 метрів. Зокрема, саме проведене з Orizont оціночне буріння дозволило класифікувати структуру Лебада-Схід як родовище – перше офшорне родовище Румунії (на Лебада-Схід ще в 1980 році бурова установка Gloria отримала нафто- та газопрояви, які на початку не віднесли до промислових).

Далі Orizont пройшла ремонт вартістю 7 млн доларів США у Шарджі (Об’єднані Арабські Емірати), після чого її привели у Середземномор’я. Тут установка на замовлення ізраїльської компанії Nordan Oil&Gas спорудила 3 розвідувальні свердловини, зокрема, відомо про буріння у жовтні – грудні 1995-го свердловин Nordan-4 та Nordan-5 довжиною 1470 та 1500 метрів (втім, виявити якісь родовища вуглеводнів не вдалось).[3]

Іншим завданням у Середземномор’ї стала робота в Мармуровому морі за контрактом з турецькою нафтогазовою компанією Türkiye Petrolleri Anonim Ortaklığı (TPAO). Тут в 1995 – 1996 роках в межах розробки газового родовища Кузей-Мармара з Orizont спорудили 5 видобувних свердловин: Кузей-Мармара-1/А глибиною 1277 метрів, а також виведені з тієї ж точки похилі свердловини Кузей-Мармара-3 (довжина 1845 метрів), Кузей-Мармара-4 (1803 метра), Кузей-Мармара-5 (1400 метрів) і Кузей-Мармара-6 (1495 метрів). Крім того, установка пробурила розвідувальну свердловину Yunus-1 довжиною 2275 метрів, проте вона виявилась «сухою».[4]

В 1996-му Orizont привели у Перську затоку, де на замовлення компанії Total установка працювала над 5 свердловинами на іранському нафтовому родовищі Сіррі.

Наступним місцем роботи став бангладеський сектор Бенгальської затоки, в якому у 1997 – 1998 (за іншими даними – у 1996 – 1998) роках Orizont пробурила 8 свердловин довжиною від 3300 до 3560 метрів на замовлення ірландської компанії Cairn Energy (відомо, що остання в 1996-му відкрила наразі єдине офшорне родовище Бангладеш Сангу).

Після проходження модернізації Orizont повернулась до роботи в іранському секторі Перської затоки і в період з 2001 по 2004 роки пробурила 9 свердловин довжиною від 2400 до 4670 метрів для компанії Petroiran Development Company (PEDCO). В 2005 – 2006 роках Orizont спорудила 2 та перебурила 4 свердловини довжиною від 2860 до 4217 метрів за контрактом із зареєстрованою в ОАЕ компанією Oriental Oil, яка передала установку у суборенду тій же PEDCO.[5] При цьому відомо, що у 2000-х роках Orizont працювала в Ірані на нафтових родовищах Салман, Foroozan та Ісфандіяр.

Станом на літо 2006-го у іранських водах перебували два суда GSP – Orizont та інша самопідіймальна установка Fortuna, при цьому вже кілька місяців як тягнулась суперечка з PEDCO, оскільки остання затримувала оплату отриманих робіт та одночасно не погоджувалась з їх припиненням.[6] У другій половині серпня GSP змогла отримати в іранському суді дозвіл на передислокацію Fortuna та відбуксирувала її до емірату Шарджа. Після цього за викликом PEDCO на Orizont висадились з гелікоптера іранські поліцейські та узяли судно під контроль, але через якийсь час установка все-таки змогла полишити іранські води.

Втім, судно ще повернулось до іранського сектору затоки. Зокрема, відомо, що у 2009-му GSP Orizont працювало на нафтовому родовищі Хенгам.[7]

Після проведення у 2010-му масштабної модернізації установка узялась за виконання багаторічного контракту з мексиканською нафтогазовою компанією PEMEX. Спеціалізоване судно для перевезення негабаритних вантажів Swan прийняло GSP Orizont в Шарджі та в середині червня 2011-го доправило її у Мексиканську затоку.[8] В серпні установка почала роботи на своєму першому мексиканському родовищі Кантарелл, де його очікували завдання зі спрямованого буріння, освоєння, тестування та проведення капітального ремонту свердловин.[9]

Як показують дані інформаційних систем, влітку 2021-го GSP Orizont все ще знаходилось у Мексиканській затоці (в районі за півсотні кілометрів на південний захід від Кампече).[10]

1. GSP ORIZONT DRILLING RIGS.
2. BalticShipping.com. BalticShipping.com. www.balticshipping.com (англ.). Процитовано 7 січня 2022.
3. Index of Oil and Gas Wells in Israel.
4. Türkiye Offshore Energy Conference.
5. ORIZONT | marinarii.ro. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 7 січня 2022.
6. GSP: Fortuna Arrives in UAE. www.rigzone.com (англ.). Процитовано 7 січня 2022.
7. Curierul - September 2009 by UPETROM GROUP - Issuu. webcache.googleusercontent.com. Процитовано 7 січня 2022.
8. GSP Orizont has reached Ciudad del Carmen, Mexico - News - GSP Offshore (амер.). Процитовано 7 січня 2022.
9. Foggie, Angus (9 лютого 2015). The Oil & Gas Year Mexico 2014: The Oil & Gas Year Mexico 2014 (англ.). The Oil & Gas Year Limited. ISBN 978-1-78302-050-8.
10. Maritime Safety Information. msi.nga.mil. Процитовано 7 січня 2022.