Glusco

Glusco (укр. Глуско) — мережа заправних станцій ТОВ «Глуско Україна». Налічує в Україні 110 автозаправних станцій 89 діючих точок заправки газом та 3 нафтобази в 13 областях України, які компанія викупила в компанії «Роснафта».

Glusco
Тип фірма
Галузь оптова та роздрібна торгівля нафтопродуктами та супутніми товарами
Гасло Неможливе - це можливості, які поки нікому не вдалося зробити реальними
Штаб-квартира  Україна
Ключові особи Demetrios Anyfantakis
Продукція нафто-газова
Співробітники 1800
www.glusco.swiss

Власники

ТОВ «Глуско Україна» є дочірньою компанією Greenenergo Trading S.A. (Швейцарія), яка належить SNEL Energy Limited . Власником останньої офіційно є грецький підприємець Дімітріос Аніфантакіс[1][2].

2021 року було відкрито станції F+ та AVIA на АЗС Glusco, що простоююаали. Про це стало відомо з переліку ліцензій ДПС на роздрібну торгівлю нафтопродуктами. Так, ТОВ «Об'єднання «ВІВАТ» 10 вересня 2021 року отримало 23 ліцензії за адресами заправок Glusco у Харківській, Волинській, Дніпропетровській, Запорізькій, Кіровоградській, Миколаївській та Івано-Франківській областях.

За даними сайту glusco.swiss 21, заправка працює під брендом F+ і приймає карти Glusco. Це новий бренд для українського ринку. Цей бренд був розроблений ще у 2019 році, як лоукост Glusco і поступово впроваджується на станціях з невеликою реалізацією, проте проєкт був відкладений, частина станцій запрацювали під брендом «Mango». Керівником ТОВ «Об'єднання «ВІВАТ» є Валерій Шаварінський, засновником — Сергій Латишев[3].

У грудні 2021 року новим офіційним власником компанії став грецький бізнесмен Дімітріос Аніфантакіс, який, за даними самої компанії, викупив її у Мойсеєва за неназвану суму[4].

Кримінальне розслідування

11 березня 2021 року СБУ в рамках досудового розслідування провела обшуки в компанії Glusco та на підприємствах, пов'язаних з нею. СБУ викрила низку порушень під час реалізації неякісних нафтопродуктів, також мало місце незаконне ввезення нафтопродуктів з приховуванням реального об’єму імпорту[5][6].

Примітки

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.