Прикарпатзахідтранс

Товариство з обмеженою відповідальністю «Прикарпатзахідтранс» – компанія, що здійснює транспортування світлих нафтопродуктів територією України. У власності підприємства знаходиться понад 800 км української частини нафтопродуктопроводу «Самара-Західний напрямок» з розливною станцією в Новоград-Волинському. Він пролягає територією 6-ти областей України. По проводу в Україну надходить дизельне паливо з Росії і Білорусі та складає 50% дизельного пального, що продається на українському ринку.[2]

Прикарпатзахідтранс
ТОВ «Прикарпатзахідтранс»
Прикарпатзахідтранс
Тип ТОВ
Форма власності товариство з обмеженою відповідальністю
Галузь енергетика
Спеціалізація нафтопродуктопровід
Засновано 23 листопада 2001
Штаб-квартира Рівне, Україна
Адреса 33028, Україна, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Івана Котляревського, будинок 18
Ключові особи держава
Чистий прибуток ▼256 084 000 ₴ (2019)[1]
Код ЄДРПОУ 13990932
pztrans.com​(укр.)

Власники

Юридичними власниками компанії є Виробниче унітарне підприємство "Нафтобітумний Завод" (Білорусь), Інтернешнл Трейдінг Партнерс Аг (Швейцарія) і Шефер Анатолій, кінцевий бенефіціар Воробей Микола Миколайович. Однак, багато журналістів і ЗМІ фактичним власником компанї називають Віктора Медведчука.[3][4]

ТОВ «ПрикарпатЗахідтранс» є правонаступником ДП «ПрикарпатЗахідтранс».
30 серпня 2005 року заступник Генерального прокурора України звернувся до суду в інтересах держави з позовом до Дочірнього підприємства «ПрикарпатЗахідтранс» Російської акціонерної компанії «Транснафтопродукт» про визнання права власності за державою Україна на частини нафтопродуктопроводів:
Самара-Західний напрямок та
Грозний-Армавір-Трудова,
що проходять по території України, загальною довжиною 1433 км, та витребування частини нафтопродуктопроводів
Самара-Західний напрямок та
Грозний-Армавір-Трудова,
що проходять по території України, загальною довжиною 1433 км з володіння ДП "ПрикарпатЗахідтранс", та передати їх Фонду державного майна України [5].

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що спірний нафтопродуктопровід після проголошення незалежності України перебував та території України, а тому з 24 серпня 1991 року став власністю держави Україна на підставі правонаступництва [5].

30 травня 2018 року Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
в задоволенні позову відмовив,
апеляційний перегляд справи залишив рішення без змін,
касаційну скаргу залишив без задоволення.
Представник Федерального агентства по управлінню державним майном Російської Федерації та представник Південно-Західного відкритого акціонерного товариства трубопровідного транспорту нафтопродуктів Російської акціонерної компанії «Транснафтопродукт» — не з'явилися у суд [5].

19 лютого 2021 року члени РНБО ухвалили на своєму засіданні ухвалили рішення щодо повернення компанії у державну власність. На наступний день відповідний указ підписав Президент України Володимир Зеленський.

Див. також

Примітки
  1. https://www.pztrans.com/file/FS_PZT_2019_cons_signed.pdf
  2. "Прикарпатзахідтранс" заявив, що група під керівництвом Парасюка і Семенченка намагалася блокувати діяльність підприємства
  3. НАБУ розслідує передання українського трубопроводу російській "Транснафті"
  4. Антимонопольний комітет за 15 днів до виборів намагається погодити сумнівну угоду, потрібну Медведчуку?
  5. Постанова КГС ВП від 30.05.2018 року у справі №14/312. Протокол, юридичний Інтернет-ресурс. 01.06.2020. Процитовано 16.06.2021.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.